тиною міжнародного інформаційного обміну. Кіно - дитя модерну, і в цьому сенсі кінодіскурс є дискурсом ліберальних цінностей, ідей модернізації та прав людини, рівноправності культурних форм і свободи особистості, формою і засобом поширення ліберальної ідеології в глобальному масштабі.
Завдяки економічному, технологічного та інформаційного перевазі сучасних США, їх кінопродукція поширюється по всьому світу, а разом з нею і національні культурні зразки і ритуали, що стають предметом наслідування, запозичення, конструювання, здобувають у такий спосіб наднаціональний характер [ 37]. На відміну від ідеологічного протистояння часів холодної війни, коли кінематограф активно артикулював національну та політико-державну приналежність (ми добре пам'ятаємо героїв американського кіно, що билися за торжество справедливості і американського способу життя ), сучасний американський кінодіскурс (за рідкісним винятком) не акцентує увагу на державній символіці і принципах офіційної ідеології, хоча й оперує образами національної культури в стандартах американського мислення, що не позбавленого консервативних рис [37].
Екстралінгвістичними фактори у визначенні сутності кінодіскурса висуваються на перший план і є визначальними стосовно лінгвістичним. При цьому до екстралінгвістичних відносяться не тільки фактори комунікативної ситуації, а й ті фактори культурно-ідеологічної середовища, в якому протікає комунікація. Саме це і є основними особливостями, які становлять інтерес для нашого аналізу. До екстралінгвістичним факторів належать різноманітні культурно - історичні фонові знання адресата, екстралінгвальний контекст - обстановка, час і місце, до яких відноситься фільм, різні невербальні засоби: малюнки, жести, міміка, які важливі при створенні і сприйнятті інтерв'ю про кіномистецтво [34].
Таким чином, головними властивостями кінодіскурса, на думку А. Н.Зарецкой, є аудіовізуальні, інтертекстуальність, креолізованность, цілісність, членимость, модальність, інформативність, Проспекция і ретроспекція, прагматична спрямованість [20].
Слід приділити особливу увагу даним властивостям.
Аудіовізуальний твір - твір, що складається з зафіксованої серії пов'язаних між собою зображень (з супроводом або без супроводу звуком) і призначене для зорового і слухового (у разі супроводу звуком) сприйняття за допомогою відповідних технічних пристроїв. Аудіовізуальні твори включають кінематографічні твори, а також всі твори, виражені засобами, аналогічними кінематографічним (теле-і відеофільми та інші подібні твори), незалежно від способу їх первісної або подальшої фіксації [36].
Інтертекстуальність - термін, введений в 1967 теоретиком постструктуралізму Юлією Кристевої для позначення загальної властивості текстів, що виражається в наявності між ними зв'язків, завдяки яким тексти (або їх частини) можуть багатьма різноманітними способами явно чи неявно посилатися один на одного [35].
Креолізованность - це властивість, якою володіє будь дискурс, створений для передачі інформації. Повідомлення, укладену в дискурсі, може бути представлено вербально (словесний текст) або іконічні, тобто зображально (грец. eikon) - зображення. Основне завдання автора полягає в тому, щоб забезпечити реципієнту (в даному випадку глядачеві) найбільш сприятливі умови для розуміння дискурсу. Тому, враховуючи характер і призначення дискурсу, автор може варіювати своє звернення до тих чи інших засобам вираження. Поєднання вербальних і невербальних, образотворчих засобів передачі інформації утворює креолізованного (змішаного типу) текст [8].
Цілісність тексту - істотний системну ознаку. Полягає, з одного боку, в тому, що все, що мається в тексті, підпорядковане тексту як цілого, є функціональною частиною цього цілого; з іншого боку, цілісність тексту виражається в його обмеженості від середовища, від комунікативних діяльностей та інших текстів [36].
Членимість тексту - параметр, властивість (граматична категорія) тексту як твори речетворческого процесу; функція композиційного плану тексту цілого твору; наявність дискретних одиниць тексту, обумовлених комунікативним і смисловим єдністю і цілісністю тексту твору; синонім до номінації стилістичного прийому членування raquo ;, особливо актуального для наукового стилю мови, - прийому, спрямованого на досягнення ясності викладу відповідно до досить строго регламентованими правилами побудови наукового твору [36].
Модальність (від ср.лат. modalis - модальний, лат. modus - міра, спосіб) - семантична категорія, що виражає відношення мовця до змісту його висловлювання, цільову установку мови, ставлення змісту висловлювання до дійсності [36 ]. У кінотексті виражений складний тип модальності, так як кінотекст є продуктом суб'єктивного осмислення дійсності авто...
