х інших мотивів.  
 Мотиви цілепокладання й інші мотиви (мотиви похвали і осуду) розвинені вище, ніж особистісний сенс вчення. Ці мотиви займають середній і вищий рівні. 
  . 3 Рекомендації щодо формування шкільної мотивації підлітків 
   Широка пізнавальна спрямованість формується всім ходом навчання в школі. Навчально-пізнавальні інтереси, як більш глибокі, вимагають для свого формування особливої ??роботи. 
  Формуванню пізнавальних мотивів сприяють всі засоби вдосконалення навчального процесу: оновлення змісту і зміцнення міжпредметних зв'язків, вдосконалення методів навчання, розробка та розповсюдження проблемно-розвиваючого навчання, модернізація структури уроку, розширення самостійних форм роботи на уроці, активізація навчальної діяльності школярів на уроці, особлива система роботи з виховання прийомів самоосвіти 
  Застосування сучасних методів навчання вдосконалює всі види пізнавальних мотивів, насамперед широкі пізнавальні мотиви: інтерес до знань, до змісту і процесу вчення, виникає інтерес до способів добування знань. 
  Різні форми навчальної роботи збуджують всі види пізнавальних мотивів, викликають позитивні емоції від нових, більш «дорослих» форм роботи, від нових типів взаємовідносин з учителем, створюють атмосферу невимушеності і розкутості школярів, активізують процеси цілепокладання, школярі не бояться ставити самостійні цілі. 
  Крім того, формуванню мотивації сприяють цікаве виклад, незвичайна форма викладання матеріалу, що викликає здивування в учнів; емоційність мови вчителя; пізнавальні ігри, ситуація спору та дискусії; аналіз життєвих ситуацій; вміле застосування вчителем заохочення і осуду. 
  Таким чином, можна зробити висновок, що основними резервами формування навчально-пізнавальних мотивів і мотивів самоосвіти для вчителя є активізація навчальної діяльності школяра. 
  Широкі соціальні мотиви формуються причетністю школяра до життя всього суспільства, школи, сім'ї. Для формування соціальних мотивів навчання у школярів важливим для колективної і групової роботи є наявність спільної діяльності школярів: вироблення спільної мети, завдань спільної роботи та обговорення її варіантів членами групи. Пошук способів виконання цієї загальної роботи і зіставлення декількох різних варіантів способу вирішення, визначення шляхів самоконтролю у спільній роботі, зіставлення різних способів самоконтролю пропонованих членами групи, мотивація колективної діяльності -прагнення брати участь у груповій роботі, потреба і бажання отримати оцінку від інших членів групи. 
				
				
				
				
			  Отже, різні форми колективної і групової роботи дуже впливають на становлення всіх видів соціальної активності школярів. 
  Можна зробити висновок, що головний шлях виховання повноцінної мотивації -це не тільки створення сприятливого клімату, атмосфери в ході навчання, а й включення школярів в реальні види діяльності, способи взаємодії з оточуючими. 
    ВИСНОВОК 
   Високий рівень мотивації є одним з найважливіших компонентів успішної навчальної діяльності школяра. 
  Підлітковий вік можна віднести до одного з найважливіших у формуванні навчальної мотивації. Так як в цьому віці можливе усвідомлення своєї навчальної діяльності, її мотивів, завдань, способів і засобів. 
  Провідними мотивами навчальної діяльності - є навчально-пізнавальні, для яких характерний інтерес до способів добування знань. Що сприяє розвитку самостійності й самосвідомості особистості. У середньому шкільному віці відбувається оволодіння загальною будовою навчальної діяльності, способами самостійного переходу від одного виду дій до іншого. Істотно розвивається вміння знаходити і зіставляти кілька способів вирішення однієї задачі, пошук нестандартних способів вирішення. 
  Наступними не менш важливими складовими шкільної мотивації є соціальні мотиви, що характеризуються прагненням зайняти певну позицію у відносинах з оточуючими, отримати їх схвалення. 
  Позиція школяра має важливе значення в мотиваційній сфері школяра, який усвідомлює себе суб'єктом освітнього процесу. 
  У підлітковому віці розвиваються процеси цілеутворення. Підлітку доступні самостійна постановка не тільки однієї мети, але й послідовності кількох цілей, причому не тільки у навчальній роботі, але й у позакласних видах діяльності. 
  Особливу роль набуває оволодіння контрольно-оціночними діями до початку роботи у формі прогнозуючої самооцінки, плануючого самоконтролю своєї навчальної роботи і на цій основі - прийомів самоосвіти. Мотиви самоосвітньої діяльності зв'язуються з більш далекими цілями, життєвими пер...