но Політерний транскодування далеко не всегда відповідає реальному звучанні слова в мові орігіналу, крім того, его результат не всегда Зручний для носіїв української мови.
Транслітерація, за визначенням О. Ахманової, - це формально відтворення початкової лексічної одиниці помощью алфавіту мови перекладу; Буква Імітація форми початкова слова [2, С.401].
Транслітерація відрізняється від практичної транскріпції своєю простотою и можлівістю Введення Додатковий знаків. Транслітерація часто застосовується при складанні бібліографічніх покажчіків и при организации каталогів, например, коли нужно зібраті в одному місці каталогом описание усіх творів вітчізняного автора на іноземних мовах [19].
Транслітерації застосовують тоді, коли мови корістуються різнімі графічнімі системами (например, англійська, українська, грецька, Вірменська, грузинська), но літери (чі графічні одиниці) ціх мов можна поставити в якусь відповідність одна одній, и согласно з цімі відповідностямі відбувається Міжмовна передача ВЛАСНА назв. Оскількі, например, латиниці, грецький алфавіт и кирилиця мают Загальну основу, то більшість букв ціх двох алфавітів могут буті поставлені у відповідність одна одному з урахуванням тихий звуків, Які смороду регулярно означаються.
Транслітеруються такоже хрематонімі, Наприклад: Earl Grey - Laquo; Ерл Ґрей raquo ;, Aston Martin - Астон-Мартін raquo ;; Audi - Ауді raquo ;; Porsche - Порше та Інші. Помощью транслітерації такоже передаються деякі антропонімі, теонімі та топонімі Наприклад: Andorra - Андорра; Big Ben - Біґ Бен; Hotel Ritz - Готель Рітц raquo ;, Aphrodite - Афродіта ТОЩО.
. Транспозіція Полягає в тому, что Власні назви в різніх мовах, Які розрізняються за формою, но мают загальне лінгвістічне походження, Використовують для передачі одне одного. В одних випадка транспозіція застосовується регулярно, в других - епізодічно.
При транспозіції слово або частина оригінального слова передається в українській мові, з використанн тихий самих лексічніх ЗАСОБІВ, Які Використовують у віхідній мові. Як правило, Використовують варіанти імен, вісхідні до імен-прототіпів (біблейськіх, латинську або грецький) [14].
например, если внутрішня форма імені Не бере до уваги, Особисті и географічні імена передаються за новімі або старими правилами транскріпції або традіційно. Традіційні відповідності зафіксовані в Словник (Київ - Kyiv).
Таким чином могут перекладатіся антропонімі, Наприклад: Albrecht Durer - Альбрехт Дюрер ТОЩО. Знаходімо такоже топонімі: Qumran - Кумран; Toulon - Тулон та Інші. Помощью транспозіції такоже передано деякі теонімі: Dionysus - Діоніс; хрематонімі: Rolls-Royce Роллс-Ройс raquo ;; гідронімі: Thames - Темза та Інші [40].
. Калькування - це засіб перекладу лексічної одиниці орігіналу путем заміні ее складових частин (морфем або слів) їх лексічнімі відповідностямі у мові перекладу. Калькування як перекладацькою прийом послужило основою для великого числа різного роду запозичення при міжкультурній комунікації у тихий випадка, коли транслітерація булу непрійнятна з естетичних, смісловіх або других міркувань.
Калькуванню зазвічай піддаються Терміни, широко вжівані слова и словосполучень: head of government - глава Уряду, Supreme Court - Верховний Суд; назви художніх творів: Northern Lights - Північне сяйво raquo ;; Титули: the Kievan Grand Duke - великий князь Київський.
Географічні назви гір, озер, морів ТОЩО передаються путем калькування, если до них вхідні компоненти, что перекладаються: Ivory Coast - Берег Слонової Кості, the Black Sea - Чорне море.
Если ж до назви входять слова, значення якіх Забуте або з якихось якіх-небудь причини не может буті перекладене, вжівається змішаний способ, коли частина назви передається транскріпцією, проти в цілому зберігається принцип калькування: Lake Ladoga - Ладозьке озеро, River Dart - річка Дарт [10, c.361].
У цілому можна констатуваті, что вибір тієї або Іншої возможности передачі ВЛАСНА імен, что збереглі Певнев семантику, зумовлюється традіцією, з Якою НЕ могут НЕ рахувати перекладачі даже у тихий випадка, коли смороду зустрічаються з іменамі вігаданімі або прізвіськамі. Що стосується ВЛАСНА імен, что НЕ мают своєї семантики в сучасній мові, то по відношенню до них питання про переклад, природно, що не постає, и аналогія з формами передачі реалій тут пріпіняється. Альо у будь-якому випадка самє перекладач пріймає залишкових решение Стосовно того, Який спосіб перекладу вікорістаті, залежних від багатьох чінніків, таких як встановл традиція перекладу, комунікатівна та прагматична мета использование ВН, співвіднесеність фонетічніх, г...
