2013, с.496]. Лексікологіческой невідповідність обсягів понять англо-російській термінології як відображення культурного і когнітивного дисонансу в практиці означивания подій, станів справ, явищ, т.п. справедливо буде назвати системним дисонансом [Власенко, 2007, с.172].
С.В. Гриньов-Гриневич у своїй статті Про термінологічних аспектах науково-технічного перекладу розрізняє дві основні ситуації, що виникають при перекладі термінів:
) коли в мові перекладу існують еквіваленти терміна оригіналу, зафіксовані в словниках;
) коли такі еквіваленти відсутні [Гриньов-Гриневич, +2011, с.75].
А з погляду труднощі розуміння і перекладу термінів С.В. Гриньов-Гриневич ділить їх на три групи: а) терміни, що позначають іноземні реалії, ідентичні вітчизняних реалій; б) терміни, що позначають іноземні реалії, для яких відсутні вітчизняні реалії, але є загальноприйняті термінологічні еквіваленти; в) терміни, що позначають іноземні реалії, для яких відсутні вітчизняні аналоги, і немає загальноприйнятих термінологічних еквівалентів [Гриньов-Гриневич, 2011, с.77].
Ситуація, коли в мові перекладу існує однозначна і офіційно закріплений еквіваленти одиниці перекладу, очевидно, не викликає певних проблем при перекладі. Тоді як у другій ситуації, з причини відсутності загальноприйнятого еквівалента, виникають певні труднощі. У Ю.Г. Стежко ми зустрічаємо і саму розшифровку такого поняття, як тимчасово безеквівалентний термін raquo ;. Безеквівалентності - це наслідок відображення національних характеристик окремих мовних рівнів. Ю.Г. Стежко дає наступне визначення безеквівалентної лексики: Безеквівалентна лексика - це лексичні одиниці, в яких відображається етнічно специфічна характеристика об'єктивної дійсності на понятійному і лінгвістичному рівнях [Стежко, 2013, с.498].
Методом вирішення проблеми безеквівалентності можна назвати процес сінонімізаціі. Під сінонімізаціі розуміється підбір і аналіз синонімів як певний спосіб розробки синонимики галузевих термінів, що дозволяє удосконалювати практику професійно орієнтованого перекладу. Даний метод дозволяє більш точно взаимоувязать терміни та їх поєднання певних сфер діяльності або галузей знань [Власенко, 2007, с.172].
На думку С.В. Власенко, адекватний переклад галузевої термінології пов'язаний з розумінням і распредмечіванію її смислового змісту мовою оригіналу і означивания на переводящем мові [Власенко, 2007, с.173] І ми не можемо не погодитися з тим, що базовий навик перекладача дійсно полягає в коректному присвоєння словесних значень одиницям термінологічної системи небудь іншим одиницям тексту, распредмеченним і засвоєним в ході їх активного сприйняття в процесі перекладу. З метою розвитку цього основоположного навику і важлива синонімізація [Власенко, 2007, с.174].
Метод сінонімізаціі полягає у вибудовуванні множинного ряду варіантів перекладу з урахуванням виявлених перекладацьких прецедентів чи їх коригування шляхом побудови списку своїх варіантів тлумачення. Таким чином, можна сказати, що процес сінонімізаціі заснований на процедурі інвентаризації прикладів перекладу даного терміна, які слід розглядати як перекладацькі прецеденти (або як випадки перекладацької практики), в тій чи іншій мірі показові з погляду перекладача [Власенко, 2007, с.175].
В.М. Лейчик називає три загальних умови адекватного перекладу термінів. По-перше, повинен бути здійснений правильний (адекватний) переклад окремих термінів у тексті. По-друге, кожен термін повинен бути перевірений з погляду терміносистеми, до якої він входить в мові оригіналу і мові перекладу. І по-третє, повинні бути враховані відмінності термінів, зумовлені специфікою кожної мови [Лейчик, 1990, с.40-41].
При виконанні кожного з умов перекладач стикається з певними труднощами. Обсяг значення терміна в мові оригіналу може не збігатися з обсягом значення того ж терміну в мові перекладу, що може утруднити забезпечення адекватного перекладу. Також може виникнути ситуація, коли в мові перекладу відсутній еквівалент терміну вихідної мови (цей випадок вже був описаний вище) [Лейчик, 1990, с.41].
Коли ми говоримо про виконання другої умови, ми повинні враховувати зіставлення терміна з певною системою. Якщо терміносистема склалася і усталилася в обох мовах, то перекладений термін повинен являти собою елемент терміносистеми мови перекладу. Тут необхідно зробити примітку, що друга умова не завжди може бути виконано з кількох причин. Головна з них полягає в тому, що одна і та ж область знань може описуватися різними терміносистеми, в основі яких лежать різні поняття і концепції [Лейчик, 1990, с.41].
Третя умова адекватного перекладу полягає в необхідності врахування картини...
