іоритет інтересів супроводжуваного, В«на стороні дитиниВ»: спеціаліст супроводу покликаний прагнути вирішити кожну проблемну ситуацію з максимальною користю для дитини.
Безперервність супроводу: спеціаліст супроводу припинить підтримку тільки тоді, коли проблема буде вирішена або підхід до вирішення буде очевидний.
мультидисциплінарних (Комплексний підхід) супроводу: потрібно злагоджена робота В«командиВ» фахівців, які проповідують єдині цінності.
Контингент дітей, що мають як психоневрологічні, так і соматичні проблеми при зниженні комунікативних можливостей і здібностей до взаємодії з дорослими і в умовах дитячого колективу, вимагає акценту на деяких значущих факторах:
-необхідності максимально ретельних зусиль фахівців на етапі діагностики (Диференціювання проблем дитини, безпосередньо пов'язаних із захворюванням (порушенням розвитку), від проблем педагогічної занедбаності, соціальної депривації і дезадаптації);
- додаткових зусиль з адаптації дітей у незвичних умовах;
- чіткого взаємодії всіх фахівців установи на всіх етапах супроводу з особливим урахуванням рекомендацій лікарів;
- необхідності поєднання освітньої, корекційної та лікувальної діяльності;
- відпрацьованої динамічної системи гнучкого перекладу з одного варіанта навчання на інший залежно від динаміки і можливостей дитини;
- включення батьків у діяльність установи як учасників реабілітаційного процесу.
Незалежно від організаційної форми, основні напрямки організаційно-методичного забезпечення освітнього та корекційного процесу в установах освіти наступні:
-розробка та уточнення індивідуального освітнього маршруту для кожного дитини з урахуванням її актуальних можливостей;
-розробка, уточнення з урахуванням даних динамічного обстеження-і реалізація схем і програм супроводу;
- гігієнічне нормування навантажень;
-забезпечення наступності та послідовності у роботі з дитиною;
- організація і проведення психолого-медико-педагогічних консиліумів (ПМПК).
Специфіка супроводу в закладах освіти така, що весь колектив Співробітників бере участь у створенні умов для сприятливого розвитку дитини. Працюючи в ідеології В«командиВ», кожен фахівець виконує свої чітко визначені цілі та завдання в області своєї предметної діяльності.
1. Вчитель-дефектолог:
-педагогічна і логопедична діагностика та уточнення індивідуальних освітніх маршрутів;
- корекція розвитку мовлення;
-забезпечення індивідуальних, підгрупових і групових занять з дітьми відповідно до обраними програмами.
2.Педагог- психолог:
-психологічна діагностика;
-психологічне консультування;
-психотренінг;
-психокорекція та психотерапія;
-розробка та оформлення рекомендацій іншим фахівцям з організації роботи з дитиною з урахуванням даних психодіагностики.
3.Соціально педагог:
-об'єктивне вивчення умов життя і сімейного виховання дитини;
-вивчення соціально-психологічного клімату та стилю виховання в сім'ї;
-забезпечення законодавчо закріплених пільг дітям з порушеннями у розвитку та їх сім'ям;
-рішення конфліктних соціальних проблем в межах компетенції.
4.Воспітатель:
-визначення рівня розвитку різних видів діяльності дитини;
-визначення особливостей комунікативної культури й активності;
-визначення рівня сформованості цілеспрямованої діяльності (насамперед, за даними оцінки образотворчої та трудової діяльності);
-визначення навичок самообслуговування згідно віковою етапу;
-реалізація рекомендацій вчителя, психолога, лікаря (організація режиму, розвиваючих і корекційних ігор і т. д.)
5. Лікар:
-організація медичної діагностики і проведення її окремих елементів відповідно до рівня кваліфікації та спеціалізацією;
-організація та контроль антропометрії;
-уточнення схем медикаментозного, фізіо-та фітотерапевтичного лікування, лікувальної фізкультури та масажу з динамічним контролем;
- розробка медичних рекомендацій іншим фахівцям.
6.Старшая медична сестра:
-забезпечення повсякденного санітарно-гігієнічного режиму;
- щоденний контроль за психічним і соматичним станом дітей;
-проведення фізіотерапевтичних процедур;
-контроль за харчуванням дітей.
7.Фізрук:
-реалізація програм фізичного виховання з урахуванням рекомендацій інших фахівців.
8.Музикальний керівник:
-реалізація програм музичного виховання;
-реалізація програм додаткової освіти з елементами музейної, музичної, танцювальної, креативної, театральної терапії з урахуванням рекомендацій педагога-психолога і обов'язковим поданням для психологічного аналізу продуктів дитячої творчості як проективного матеріалу.
9. Представник адміністрації - керівник служби супроводу:
-перспективне пл...