2. Проблеми розмежування фразеологічних варіантів і
синонімів
Питання про фразеологічних варіантах тісно пов'язаний з питанням про фразеологічної синонімії. При розмежуванні даних явищ виникають труднощі теоретичного та практичного характеру. Так, лексичне варіювання фразеологізму відзначається багатьма лінгвістами, Зокрема, В. Л. Архангельським, В. П. Жуковим, А. І. Молотковим, В. М. Мокієнко та ін Однак, говорячи про фразеологічному варіанті, окремі автори трактують його по-різному. Наприклад, Т. А. Бертагаев і В. І. Зимін під фразеологічним варіантом розуміють В«фразеологічне вираз, піддане внутрішньому граматичному зміни або має компонент, замінений його синонімом В»[Бертагаев Т.А., 1973: 4]. Для дослідників дивитися в обидва і дивитися в обидва - варіанти однієї фразеологічної одиниці. М. І. Сидоренко в якості одного з головних ознак фразеологічних варіантів вважає відсутність В«змін у значенні цілого В». Для нього поєднання гнути спину і гнути шию є варіантами однієї ФЕ, а задати Фефером і задати чосу (В«покаратиВ») - самостійними фразеологічними оборотами, так як самі компоненти (Фефер, чес) існують тільки в цьому фразеологізмі [Сидоренко М. І., 1964: 3]. Інший дослідник, В. Т. Шкляров, фразеологічні варіанти представляє як В«синонімічні стійкі поєднання, в основу яких покладено єдиний семантичний образ, і вони відрізняються один від одного тільки граматичною формою, або окремими компонентами В»[Шкляров В. Т., 1962: 123]. На його думку, висловлювання прикусити язик і проковтнути мова є варіантами однієї фразеологічної одиниці, а дівоче пам'ять і коротка пам'ять - самостійними фразеологічними одиницями.
Таким чином, одні лінгвісти протиставляють терміни В«фразеологічний варіантВ» і В«фразеологічний синонімВ», інші - відмовляються від трактування лексичних замін як варіантності і розглядають дане явище як фразеологічні синоніми [Бабкін А. М., 1970: 84; Федоров А. І., 1973: 20] За словами А. І. Федорова, лексична заміна змінює характер образного уявлення фразеологічної одиниці, її оціночну та стилістичне забарвлення. Однак з даним твердженням не завжди можна погодитися. Існують синонімічні заміни, в яких спостерігається стабільність образного подання, наприклад, вилупляться очі - вилупиться баньки (прост.); намилити шию - Намилити голову. p> Ми поділяємо точку зору В. М. Мокієнко, згідно з якою подібний підхід В«значно збіднює поняття варіанту і надмірно розширює поняття фразеологічного синоніма В»і може привести до змішання лексичних варіантів фразеологізму з фразеологічними синонімами різної структури і стилістичної оцінки [Мокієнко В. М., 1980: 25]. Необхідною ознаками варіантності, як зазначає автор, є В«Єдність образу і синтаксичної конструкціїВ» [Мокієнко В. М., 1980: 26]. В. П. Жуков також вважає, що лексичні варіанти фразеологізму повинні перебувати В«в рамках однієї і тієї ж синтаксичної конструкціїВ» і не вносити В«Будь-яких смислових відтінків у зміст фразеологізмуВ», а також володіти тотожною сполучуваністю [Жуков В. П., 1986: 168]. Він вказує на наявність проміжних випадків між фразеологічними варіантами та фразеологічними синонімами, які називають В«синонімічними варіантамиВ», В«Варіантами-синонімамиВ», дублетних фразеологізмами-синонімами В». В«Розбіжність у внутрішній формі між двома рівнозначними фразеологізмами веде до поступового переродження варіантів одного і того ж фразеологізму в самостійні синонімічні фразеологізми В»[Жуков В. П., 1986: 172]. З нашої точки зору, синоніми при всій їх семантичної близькості або певної лексичної і граматичної спільності мають різної внутрішньою формою, тобто не мають генетичної спорідненості, варіанти ж єдині за походженням і повинні характеризуватися тотожністю загального значення і образу.
Таким чином, при розмежуванні фразеологічних варіантів і фразеологічних синонімів необхідно в кожному конкретному випадку визначати ступінь участі лексичних замін у формуванні внутрішнього образу фразеологічної одиниці, а також розглядати взаємозамінність їх в будь-яких контекстах. b>
Глава 3. Узуальное перетворення адвербіальних
фразеологічних одиниць англійської мови
Адвербіальние ФЕ вживаються в мові по-різному. Одні виступають в постійному лексико-граматичному складі (all anyhow, anything up to, ever and anon, far and near, twice over), інші функціонують у вигляді кількох рівноправних варіантів (far/miles away, even now/then, no/not any longer, as well as the next man/person). Варіативність ФЕ обумовлена ​​різними факторами: прагматичної спрямованістю мовної комунікації, постійним розвитком і вдосконаленням мовних засобів, розвитком його стилістичних функцій.
Мовна варіативність зустрічається серед всіх типів фразеологізмів, адвербіальние НЕ є винятком. Серед досліджуваних ФЕ нами були виділені наступні варіанти:
1. Лексичні варіанти - це варіанти з різним лексичним складом (як прав...
