ня внутрішньозаводського транспорту, дослідно експериментальні роботи і т. п.).
Сучасна техніка пред'являє підвищені вимоги до точності і чистоти обробки, якості продукції. Саме погодинна, а не відрядна оплата праці в значно більшій мірі сприяє дотриманню цих вимог. Погодинна оплата праці керівників, фахівців і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).
Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних організаційно-технічних умов виробництва. Можливі і реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств (підрозділів) і організацій показані на рис. 1. br/>
Форми і системи заробітної плати
В
Відрядна оплата праці
В
Погодинна оплата праці
Проста відрядна
В
Проста погодинна
Відрядно-преміальна
В
Почасово-преміальна
Побічно-відрядна
Акордна
Відрядно-прогресивна
Індивідуальна
Колективна підрядна
Рисунок 1 - Форми і системи оплати праці
1. При прямій відрядній системі оплата виробленої продукції (виконаної роботи) ведеться за відповідними розцінками. Заробіток робітника (D п.с ) визначається шляхом множення розцінки за одиницю продукції (р) на кількість виготовлених виробів (V), тобто
D п.с = p . b> V
2. Непряма відрядна система застосовується для оплати праці тих категорій допоміжних робітників (кранівників, наладчиків, ремонтників), праця яких не піддається безпосередньому нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних виробничих робітників. Заробіток робітника за цією системою (D к.с ) розраховується за формулою
D к.с = s . t . До В.Н
де, s - годинна тарифна ставка;
t - фактично відпрацьований за місяць кількість годин робітниками;
До В.Н - середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються даними допоміжними робітниками.
3. Відрядно-преміальна система діє в умовах застосування преміювання робітників за певні досягнення у праці. При ній заробіток робітника (D с. n ) складається з окремого заробітку (...