er>
Глава 2. Основні види та інструменти внутрішньофірмового планування В
2.1. Основні види внутрішньофірмового планування
Вид планування обумовлений характером завдань, які ставить перед собою підприємство, і можливими термінами їх вирішення. У Відповідно до цього планування поділяють на довгострокове (10 - 15 років), середньострокове (3 - 5 років), короткострокове, або поточне (1 - 2 роки) і оперативне (від одного до 10-12 робочих днів) (див. додаток 3):
Угруповання планів на довгостроковий, поточний і оперативний в певній мірі носить умовний характер. Різниця між ними полягає в термінах одержання кінцевого результату. Що стосується об'єкта планування, то, як правило, він не змінюється. Одне і те ж виріб може включатися в усі види планів.
Наприклад, підготовка виробництва та продажу вироби включається до довгостроковий план. Проектування вироби, закупівля обладнання та матеріалів для його виробництва включається в поточні плани. Розподіл персоналу за обсягами, пов'язаним з виробництвом нового виробу, і оплата поточних витрат включаються в оперативні плани.
Поряд з цим кожен вид планування має характерні відмінності. Вони полягають головним чином у:
- точності встановлюваного інтервалу планування;
- ступеня інтеграції і диференціації, а також кількості показників планування;
- ступеня точності розрахунків витрат і результатів виробництва;
- порядок розподілу обов'язків між виконавцями плану.
Загалом довгострокове, поточне і оперативне планування взаємопов'язані і являють собою єдину систему планування. За допомогою планування зв'язується в єдиний цілісний комплекс весь механізм управління підприємством (см.пріложеніе 4).
Процес довгострокового планування включає наступні стадії: економічне прогнозування, стратегічне планування, розробка довгострокового плану.
Під економічним прогнозом розуміють многовариантную гіпотезу про можливі напрямки і результати діяльності підприємства в перспективі, а також необхідних для їх досягнення ресурсах і організаційні заходи. Головними функціями економічного прогнозування є:
- аналіз економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних тенденцій;
- оцінка сформованих ситуацій і виявлення вузлових проблем господарського розвитку;
- аналіз напрямів зміни до відповідних областях, оцінка їх дій у майбутньому і передбачення нових економічних проблем;
- визначення можливих альтернатив розвитку в перспективі;
- накопичення достатньої інформації для всебічного обгрунтування прийняття оптимальних планових рішень. p> Тривалість періоду довгострокового прогнозування дозволяє подолати інерційність економічних процесів, реалізувати принципові зрушення в техніці і технології, змінити сформовані тенден...