али житія святих. Збереглося досить велика віршованих та прозових творів цього жанру, причому велика кількість документів XVI століття створює помилкове враження розквіту бретонської літератури в цю епоху. Насправді тексти шістнадцятого століття свідчать про початок занепаду бретонської письмовій літературної традиції. За рідкісним винятком (див нижче) тексти цього періоду рясніють французькими запозиченнями, літературні достоїнства цих творів також не можна назвати видатними. І тим не менше, ці тексти цінні для нас остільки, оскільки вони свідчать про занепад потужної традиції, тим самим підтверджуючи сам факт її існування. p> Безсумнівно, появи в Бретані друкарства в 1480 році і подальший його розвиток в XVI сторіччі, вплинуло на збільшення кількості письмових пам'ятників. Поширенню друкованих книг сприяла також пересувна торгівля, організована в 1480 році Гійомом Лепін (Guillaume de Lespine), за дорученням Реннській книготорговця Гійома Туза (Guillaume Touse). Однак, велика кількість друкованих творів було складено французькою мовою і на латині, відомостей про скільки-небудь значимих друкованих виданнях на бретонський мовою у нас не є; виняток становить, мабуть, вищезазначений "Католікон". Слід також зазначити, що рукописна традиція, незважаючи на раніше поява друкарства в Бретані продовжувала існувати аж до XIX століття, причому в рукописному варіанті існували переважно твори на бретонський мовою. p> Більше того, деякі твори створювалися на двох мовах. Так, наприклад, в перших бретонских містеріях авторські ремарки були написані латинською мовою. Цікаво також твір Venicreator, написане наполовину по-латині, наполовину по-Бретонська "на честь пані Ганни, герцогині-королеви" - Enn henor dan Ytron Anna hon ducgez rouanez - з нагоди її приїзду на паломництво до Фольгоат в 1505 році. p> Тим не менше XVI століття відзначений існуванням наступних відомих нам літературних творів (в основному релігійного змісту): Tremenvan an Ytron Guerches Maria (Успіння Пані Діви Марії), Pemzec levenez Maria (П'ятнадцять радощів Марії), Buhez mab-den (Життя сина людського) анонімних авторів. Особливо слід відзначити поему Mirouer de la Mort (Дзеркало смерті) з 3 602 рядків, написану в 1519 Метром Жаном Ан Аршер Коз з парафії Плонговен (Maestr Iehan An Archer Coz a barrez Plongonven). Ця поема була надрукована в 1575 році, присвячена, як і Buhez Mab-den, роздумів про долю людини, про смерть і її наслідки. На ту ж тему розмірковує і безіменний автор поеми Passion, надрукованій у Парижі в 1530 Еозеном Кілівером (Eozen Quillivere). p> Говорячи про перерахованих вище творах, потрібно відзначити, що їх сюжети здебільшого запозичені з французьких містерій і житій святих. І проте, в деяких з них простежуються паралелі з літературними творами Британських островів, як у житії святої Нонни (Buhez santes Nonn), рукопис якого датується початком XVI століття, але яка, імовірно є списком з більш древнього манускрипту, який, на думку Ж.Л. Деффіка відбуваєтьс...
