clear=all>
III. Модель багатоелементного технічного об'єкта
Система моделювання включає інструментарій автоматизації моделювання процесів масо-теплопереносу, вироблення і розподілу електроенергії, стану елементів обладнання, а також ряд інструментів, що забезпечують двох-і тривимірну динамічну візуалізацію імітованих процесів на екрані комп'ютера.
Модель об'єкта представляється системою алгебраїчних і диференціальних рівнянь, що забезпечує можливість моделювання як статичних станів, так і перехідних процесів в реальному часі.
Модель багатоелементного об'єкта в загальному випадку включає:
- моделі технологічних підсистем об'єкта (водяних, гідравлічних, повітряних);
- моделі електроенергетичної системи об'єкта (вироблення та розподілення електроенергії);
- моделі систем управління об'єктом, забезпечують імітацію як автоматичних, так і ручних алгоритмів управління;
- моделі стану технологічного обладнання об'єкта;
- моделі розвитку чинників аварійних ситуацій на об'єкті (пожежа, зміна газоповітряної середовища та ряд інших, специфічних для об'єкта);
- моделі стану персоналу, що обслуговує об'єкт.
Досвід моделювання багатоелементних технічних об'єктів, а також досвід, накопичений у процесі розробки інструментальних засобів моделювання та виконання моделей, може бути використаний в досить широкому спектрі, для чого необхідно забезпечити:
1. Аналіз предметної області та постановку задачі на розробку математичного опису об'єктів даної предметної області;
2. Визначення класу моделей, складових математичний опис об'єкта, вироблення припущень і обмежень;
3. Можливе проведення експериментальних досліджень на об'єкті для вирішення завдань ідентифікації об'єкта, параметричної настройки моделей, оцінку ступеня адекватності моделей;
3. Розробку інструментальних систем (при необхідності);
4. Розробку (Доопрацювання, переробку) систем моніторингу модельованого об'єкта;
5. Розробку моделює блоку;
6. Розробку необхідних баз даних;
7. Експертну оцінку отриманих результатів.
При дослідженні складних технічних систем з дискретним характером функціонування найбільш широке застосування отримали аналітичні та імітаційні методи моделювання.
Одним з основних вимог, що пред'являються до моделі, є її адекватність реальної системі, яка досягається за рахунок використання моделей з різним рівнем деталізації, залежним від особливостей структурно-функціональної організації системи і цілей дослідження. Процеси функціонування реальних систем неможливо описати повно і детально, що обумовлено істотною складністю таких систем. Основна проблема при розробці моделі полягає в знаходженні компромісу між простотою її опису і необхідністю врахування численних особливостей, властивих реальним системам. Спроба побуд...