проблем: підвищення доходів малозабезпечених верств населення, створення умов нормального відтворення робочої сили, ослаблення соціальної напруженості [10].
Можна виділити наступні методи: економічні, законодавчі, погоджувальні, адміністративні.
До економічних методів належать: визначення мінімальних розмірів оплати праці, податкова політика, регулювання оплати праці працівників організацій бюджетної сфери та державних службовців, зайнятості та ін
Зростання мінімальної заробітної плати залежить від економічних можливостей, що склалися в суспільстві на певному етапі. Якщо не враховувати цей фактор, то можуть виникнути затримки виплат заробітної плати працівникам, дефіцит бюджету і т. д. Разом з тим мінімум оплати праці повинен визначатися з урахуванням коштів, які необхідні для нормального фізичного відтворення робочої сили, тобто прожиткового мінімуму, що, у свою чергу, залежить від грошової політики держави. Мінімум заробітної плати задіяний в системі соціальних допомог, штрафів мит і т. д. і є вихідним моментом при організації оплати праці. За цієї причини обгрунтування мінімуму заробітної плати має величезне соціально-економічне значення.
Податкові надходження до бюджету забезпечує податкова політика, без цього неможливо організувати перерозподіл доходів, налагодити ефективне стимулювання економічного зростання. Наприклад, надання податкових пільг малому бізнесу сприяє підвищенню зайнятості населення, дає шанс вижити і зайняти своє місце на ринку.
Застосовуючи митне оподаткування, держава або одержує від торгових партнерів зустрічні поступки, або посилює умови національного експорту. Мита є видом непрямих податків, підвищення яких веде до подорожчання імпортних, а слідом за ними і вітчизняних товарів. Зниження або скасування мит тягне за собою загострення конкуренції на внутрішньому ринку, уповільнення зростання цін, активізацію зовнішньої торгівлі. Найбільш ефективна гнучка митна політика дозволяє забезпечити захист внутрішнього ринку і одночасно уникнути важких наслідків протекціонізму.
Регулюючи оплату праці в бюджетній сфері, держава виходить зі своїх економічних можливостей. Зусиллями цієї сфери формується людський потенціал будь-якого суспільства. Велика роль бюджетної сфери та у зміцненні здоров'я, проведенні дозвілля. Підвищуючи витрати на утримання цієї сфери, держава здійснює соціальну орієнтацію економіки на розвиток особистості. Існує і зворотний зв'язок: складніший, творчу працю створює в одиницю часи велику масу продукції, що веде до економічного зростанню.
Важливе місце в регулюванні доходів займають питання розробки його законодавчої та нормативної бази, яка є вихідним моментом всього процесу регулювання. Нормативи використовуються для розрахунків нормативних споживчих бюджетів, норми робочого часу для визначення режимів робочого часу, тривалості відпусток на підприємствах, створення безпечних умов праці; ставки податків - для утримання прибутков...