зроблені спроби виявлення базових стратегій, які виявлялися переважними для різних груп людей; отримані дані дозволяють намітити три основних типи поведінки в гіпертекстовому просторі, їх прийнято в англомовній традиції називати depth-first navigation, breadth -first navigation і два варіанти проміжної стратегії (random navigation), що суміщає в певних частках два перші підходу). Однак не можна не відзначити, що всі без винятку дослідники підкреслюють необхідність додаткових експериментів у цьому напрямку для встановлення ступеня достовірності отриманих даних. Ми також вважаємо, що це питання потребує подальшого, більш глибокому вивченні, тому в даній роботі керувалися переважно інтуїтивними уявленнями про оптимальну структуру зв'язків, які, на наш погляд, були продиктовані специфікою лежить в основі нашого гіпертексту матеріалу. br/>
.2 Структура інформаційної діяльності в ході вивчення дисципліни
При структуризації інформації необхідно чітко розділяти і прогнозувати діяльність вчителя і учня. Оскільки діяльність суб'єктів навчального процесу цілеспрямована, то вона також має певну структуру. p align="justify"> Залежно від поставлених завдань при роботі з гіпертекстовим електронним посібником (ГЕП) структура інформаційної діяльності вчителя може змінюватися. Але існують елементи інформаційної діяльності загальні для всіх структур. Одним з цих елементів є планування вивчення теми. На початку навчального року вчителі складають тематичні плани вивчення курсу в цілому і окремих тем. Методичні матеріали при цьому враховують основні принципи організації навчального процесу і будуються за наступною схемою:
1. тема заняття (воно може складатися з кількох уроків);
2. ключові слова (тезаурус);
. цілі і завдання;
. навчальні дисципліни, якщо передбачена інтеграція навчальних предметів;
. засоби навчання, необхідні для проведення занять;
. зміст (історія питання, коментарі до уроків та ін);
. практикум (форми і способи роботи, запитання та завдання);
. форма комунікації в обговоренні навчальної теми;
. критерії оцінки діяльності учнів;
. структура занять;
. структура інформаційної діяльності вчителя в ході занять;
. структура інформаційної діяльності учня в ході занять;
. підсумок вивчення;