ілкування, від монологу на користь діалогу. Тому пріоритет слід віддавати таким формам роботи, як:
- В«круглий стілВ» (що зводить до мінімуму прояви авторитарності);
- вечори запитань і відповідей;
- спільні з батьками свята і розваги;
- дискусійні клуби;
- спільні (вони можуть бути і домашні) педради;
- В«дні відкритих дверейВ»;
- виставки спільних робіт батьків і дітей В«Руки тата, ручки мами і мої рученятаВ»;
- тренінгові заняття, що допомагають батькам орієнтуватися в різних ситуаціях, аналізувати їх, знаходити реальні та оптимальні педагогічні рішення.
4. Віддавати перевагу не колективним, а індивідуальним формам роботи з батьками. Це, у свою чергу передбачає необхідність оволодіння вихователями наукою; і мистецтвом спілкування, яке може здійснюватися на проблемному семінарі В«Психолого-педагогічні основи спілкування вихователя з дітьми, колегами та батькамиВ» (програма семінару представлена ​​в книзі Дубрової В.П., Милашевич Є. П. Організація методичної роботи в дошкільному закладі. - М: Нова школа, 1995. - С. 75-128.).
5. Визнати недостатньо ефективним засобом впливу на сім'ю слово, не підкріплене наочністю. Тому слід рідше вдаватися до готових оціночних суджень про вихованця, корисно надати членам сім'ї можливість час від часу самим спостерігати за власною дитиною, порівнювати його з однолітками, відкривати в ньому нові, а може бути незнайомі риси. В якості наочності можуть виступати:
- бесіди з дошкільниками, записані на магнітофон;
- відеофрагменти організації різних видів діяльності (дидактична або театралізована гра, праця, образотворча), режимних моментів, занять з дошкільнятами;
- В«домашні завданняВ» (наприклад, В«Поспостерігайте і опишіть яке відношення проявляє ваша дитина до домашнього праціВ», В«Чим ваша дитина найбільше любить займатися вдома самостійноВ» і т.д.);
- включення батьків в рольові педагогічні ігри або тренінгові вправи;
- фотографії дітей;
- виставки дитячих робіт;
- мікровиступленія батьків;
- участь батькі...