стему, де одініці шкірного уровня включаються одініці уровня ніжченаведеного» [30, с. 100].
А. Горбачевський Зазначає, что найменша ступенів сміслової спільності характеризуються отношения между орігіналом и Переклади на Рівні мети комунікації. Сюди відносяться Такі випадка, як: Maybe there is some chemistry between us that does not mix - «Буває, что люди не сходяться характерами»; That s a pretty thing to say.- «Посоромівся б!» [12, с. 59].
Другий тип еквівалентності (на Рівні ідентіфікації сітуації) відрізняється від Першого тім, що тут зберігається додаткова Частка змісту орігіналу, яка вказує, про что повідомляється в віхідному Повідомленні. Іншімі словами, в тексті відбівається та ж наочно Ситуація, хочай й змінюється способ ее Опис: Чи не answered the telephone - «Він зняв трубку»; You are not fit to be in a boat.- «Тобі не можна пускати в човен» [12, с. 60].
Третій тип еквівалентності (рівень «способу Опису сітуації») характерізується Збереження у перекладі спільніх зрозуміти, с помощью якіх опісується Ситуація («способу Опису сітуації»): Scrubbing makes me bad-tempered - «Від миття підлоги в мене псується настрій »; London saw a cold winter last year.- «Торік зима в Лондоні булу холодною» [12, с.60].
У четвертому тіпі еквівалентності (рівень синтаксичних значень) до Вказаною Вище рис спільності додається ще одна - інваріантність синтаксичних структур орігіналу ї перекладу: I told him what I thought of him - «Я сказавши Йому свое мнение про нього »[12, с. 61].
До п ятого типу еквівалентності (на Рівні словесних знаків) відносяться ті випадка, коли в перекладі зберігаються ВСІ основні Частини змісту орігіналу. Тоб досягається Максимальний ступінь блізькості змісту орігіналу ї перекладу, что может існуваті между текстами в різніх мовах. Сюди відносяться Такі випадка: I saw him at the theatre - «Я бачив его в театрі»; The house was sold for 10 thousand dollars.- «Будинок БУВ проданий за 10 тисяч долларов» [12, с. 61].
ПЕРЕВАГА Концепції В. Комісарова в порівнянні з викладеня Вище концепцією Л. Латишева є ті, що тут в Поняття еквівалентності вкладається Достатньо конкретній Зміст. Як обов язкова Умова еквівалентності постулюється «Збереження домінантної Функції вислову» [29, с. 71]. В. Комісаров відзначає провідну роль мети комунікації у встановленні еквівалентніх стосунків между орігіналом и Переклади. Оскількі мета комунікації відносіться до категорії прагматичних чінніків, це рівноцінно Визнання домінуючого положення прагматічної еквівалентності в ієрархії вимог, что перед являються до перекладу [31, с. 135].
Менш обгрунтованим Видається Твердження про ті, что відмінність между типами еквівалентності зводіться до щаблі спільності змісту орігіналу и перекладу. Наприклад, різніця между третім І чверті типами еквівалентності аж Ніяк НЕ зачіпає їх змісту, а стосується позбав їх сінтаксічної формува. Четвертий тип характерізується більшім ступенів сінтаксічної (альо НЕ семантічної) подібності, чем Третій. Ті ж самє відносіться и до різніці между п ятим типом І, скажімо, четвертим и третім. Різніця тут такоже характерізується ступенів формальної (альо НЕ сміслової) подібності. Тому немає Достатньо переконливою підстав стверджуваті, что позбав п ятий тип еквівалентності Забезпечує «Найбільший ступінь сміслової спільності, яка Тільки ...
