вчальну задачу. А підвідний діалог можна порівняти з локомотивом, що рухається до нового знання, способом дії.
Четвертий крок - учні формулюють тему уроку, а показують своє «відкриття» і оцінюють його, роблячи п'ятий крок. Аналізують хлопці свою роботу, використовуючи шість капелюхів «мислення» Едварда де Боно, визначаючи, як йшло вирішення проблеми на уроці і яку проблему належить вирішити на наступному занятті.
Крім того проблемне навчання забезпечує міцність придбаних знань, завдяки «ефекту незакінченого дії» (Б.В. Зейгарник). Його суть у тому, що дії, які були розпочаті, але не закінчені, запам'ятовуються краще: «між початком дії і очікуваним результатом зберігається актуальна зв'язок, і нас мучить недороблене, пам'ятається недовведенное до кінця» [21].
Проблемне навчання також пов'язане з дослідженням і тому передбачає розтягнуте в часі вирішення завдання. Учень начальнго етапу навчання потрапляє в ситуацію подібно діячеві, вирішального творчу задачу або проблему. Він постійно думає над нею і не виходить з цього стану, поки її не вирішить. Саме за рахунок цієї незавершеності і формуються інтелектуальний потенціал особистості.
2. Особливості використання проблемного навчання в початковій школі
2.1 Характеристика методу проблемного викладу
В основі технології проблемного навчання лежить метод проблемного викладу матеріалу.
Проблемний метод - це метод створення проблемної ситуації, активної пізнавальної діяльності учнів, що складається в пошуку і вирішенні складних питань, які потребують актуалізації знань, аналізу, вміння бачити за окремими фактами явищ, закономірностей.
За класифікацією І.Я. Лернера і М. Н. Скаткина метод проблемного викладу відноситься до продуктивного типу методів, так як сприяє розвитку творчого мислення. Для діяльності вчителя характерна постановка проблем і розкриття доказового шляхи її вирішення. Діяльність учня характеризує сприйняття знань, усвідомлення знань і проблеми, увагу до послідовності і контроль над ступенем переконливості вирішення проблеми, уявне прогнозування чергових кроків логіки рішення, мимовільне запам'ятовування (значною мірою). Чи означає це, що пояснювально-репродуктивні методи не слід використовувати взагалі? Ні, звичайно. Накопичення знань про факти, придбання відомостей інформаційного характеру найбільш ефективно забезпечується використанням репродуктивних методів, застосування яких не пов'язане з витратою настільки значної кількості часу, як при використанні методу проблемного навчання. З іншого боку, при вивченні занадто важкого для учнів матеріалу, пояснювально - ілюстративний метод забезпечує більш грунтовне засвоєння матеріалу всіма учнями.
Таким чином, необхідно раціонально поєднувати пояснювально - репродуктивний і проблемний методи навчання.
Отже, однією з умов успішності навчання по Дж. Дьюї є проблематизація навчального матеріалу, яка здійснюється шляхом створення проблемних ситуацій, вирішення проблемних завдань, тобто використання проблемного методу навчання.
Вплив проблемного навчання на інтелектуальні процеси і розумові здібності учнів
М.І. Махмутов стверджував, що в проблемному навчанні «.... . поєднується систематична самостійна пошуко...