вчанні двох головних закономірностей процесу засвоєння.
Перша закономірність полягає в тому, що ефективність процесу засвоєння більшою мірою залежить від інтелектуальної активності учнів.
Друга закономірність характеризується тим, що в умовах проблемного засвоєння навчального матеріалу забезпечуються можливості засвоєння загальних закономірностей, загальних способів та умов дій. Це створює великі можливості використання засвоєних знань і способів дії для вирішення нових практичних і теоретичних завдань, призводить до великих можливостей у подальшому засвоєнні нових знань і способів дії.
Весь цикл проблемного навчання можна умовно розбити на етапи:
етап - постановка педагогічної проблемної ситуації, за якої вчитель організує в учня виникнення питання за допомогою різних вербальних і технічних засобів.
етап - початок активного пошуку відповіді на питання, усвідомлення учнями сутності протиріччя, формулювання невідомого. Учитель надає дозовану допомогу, задає навідні питання і т. п.
етап - пошук вирішення проблеми, виходу з глухого кута протиріччя. Учні висувають і перевіряють різні гіпотези, залучають додаткову інформацію.
етап - «ага - реакція», виникнення ідеї рішення або розробка рішення, утворення нового знання в свідомості учня.
етап - реалізація знайденого рішення у формі матеріального або духовного продукту.
етап - відстеження (контроль) віддалених результатів навчання.
Також для успішної реалізації технології проблемного навчання необхідні:
Оптимальна система проблемних ситуацій і засобів їх створення (усного та письмового слова, мультімедіасредств);
Відбір і використання найактуальніших, сутнісних завдань (проблем);
Облік особливостей проблемних ситуацій у різних видах навчальної роботи;
Особистісний підхід і майстерність вчителя, здатні викликати активну пізнавальну діяльність учнів.
Психологічною основою концепції проблемного навчання в початковій школі є теорія мислення як продуктивного процесу, а, як відомо, мислення займає провідну позицію в інтелектуальному розвитку людини. У використанні технології проблемного навчання деякі педагоги використовують для вирішення поставленого на уроці проблеми п'ять «кроків»: [6]
Перший крок - діагностика ступеня сформованості розумових процесів. Початкові результати діагностики (класифікації, аналізу, синтезу, порівняння) першокласників допомагають виявити, яку систему завдань необхідно підготувати для учнів на урок для успішного вирішення проблеми. По закінченні кожного року навчання - повторна діагностика та відстеження динаміки змін.
Другий крок - варіативність постановки проблемних питань, завдань і ситуацій на етапі постановки проблеми уроку «відкриття нового знання» в технології проблемно - діалогічного навчання з використанням завдань на розвиток розумових операцій.
Третій крок - пошук вирішення проблеми здійснюємо за допомогою висунення гіпотез з використанням двох видів діалогу: спонукаючого і підвідного. Спонукує діалог - це «екскаватор», який викопує проблему (питання, труднощі), тобто допомагає сформулювати на...