становлені емоційно-особистісні характеристики дитини, що визначають його як суб'єкта навчальної діяльності.
На початкових етапах організації навчальної діяльності вчити себе за допомогою вчителя, стати суб'єктами колективно розподіленої навчальної діяльності найлегше тим дітям, яким, в силу особливостей їх розвитку, потрібна мінімальна допомога дорослих. Проте коли в класі вже почав складатися колективний суб'єкт навчальної діяльності, в нього можуть включатися й інші діти. Включення тим успішніше, чим повніше вчитель забезпечить умови для розвитку тих особливостей самосвідомості, які забезпечують самостійну постановку завдань самозміни [15, c. 30].
. 3 Вплив інноваційних педагогічних технології на процес навчання молодших школярів
Інноваційні технології - набори методів і засобів, що підтримують етапи реалізації нововведення.
Наукові інновації, які просувають вперед прогрес, охоплюють всі галузі людських знань. Розрізняють соціально-економічні, організаційно-управлінські, техніко-технологічні інновації. Одним з різновидів соціальних інновацій є педагогічні інновації.
Педагогічна інновація - це нововведення в галузі педагогіки, цілеспрямоване прогресивне зміна, що вносить в освітнє середовище стабільні елементи (нововведення), що поліпшують характеристики, як окремих її компонентів, так і самої освітньої системи в цілому.
Педагогічні інновації можуть здійснюватися як за рахунок власних ресурсів освітньої системи (інтенсивний шлях розвитку), так і за рахунок залучення додаткових потужностей (інвестицій) - нових засобів, обладнання, технологій, капітальних вкладень. (екстенсивний шлях развития) [8, c. 35].
З'єднання інтенсивного і екстенсивного шляхів розвитку педагогічних систем дозволяє здійснювати так звані «інтегровані інновації», які будуються на стику різнопланових, різнорівневих педагогічних підсистем та їх компонентів. Інтегровані інновації, як правило, не виглядають надуманими, чисто «зовнішніми» заходами, але є усвідомленими перетвореннями, що відбуваються з глибинних потреб і знання системи. Підкріпивши «вузькі» місця новітніми технологіями, можна підвищити загальну ефективність педагогічної системи.
Прогресивні нововведення виникають на науковій основі і сприяють просуванню практики вперед. У педагогічній науці виникло принципово нове й важливий напрямок - теорія новацій та інноваційних процесів. Реформи в освіті представляють собою систему нововведень, спрямованих на докорінне перетворення і поліпшення функціонування, розвитку і саморозвитку освітніх установ і системи управління ними.
На думку І. Подлас, освітня установа є інноваційним, якщо навчально-виховний процес ґрунтується на принципі природосообразности, педагогічна система еволюціонує в гуманістичному напрямку, організація навчально-виховного процесу не веде до перевантажень учнів і педагогів, поліпшені результати навчально-виховного процесу досягаються за рахунок використання не розкритих і не задіяних раніше можливостей системи, продуктивність навчально-виховного процесу не є тільки прямим наслідком впровадження дорогих засобів і медіасистем [49, c. 54].
Ці критерії дозволяють реально визначити ступінь інноваційності будь-якого освітнього закладу, незалежно від його назви. Особливості інноваційної освітньої установи можна виявити в порівнянні з традиційними установами.
Порівняння показує, що основоположними принципами діяльності інноваційного освітнього закладу є гуманізація, демократизація, індивідуалізація і диференціація.
В умовах освітніх реформ особливе значення у професійній освіті придбала інноваційна діяльність, спрямована на введення різних педагогічних нововведень. Вони охопили всі сторони дидактичного процесу: форми його організації, зміст і технології навчання, навчально-пізнавальну діяльність [10, c. 43].
На даний момент у шкільній освіті застосовують найрізноманітніші педагогічні інновації. Це залежить, насамперед, від традицій і статуту установи. Тим не менш, можна виділити наступні найбільш характерні інноваційні технології (додаток В):
Інформаційно-комунікаційні технології в предметному навчанні;
Особистісно-орієнтовані технології у викладанні предмету;
Інформаційно-аналітичне забезпечення навчального процесу та управління якістю освіти школярів;
Моніторинг інтелектуального розвитку;
Виховні технології як провідний механізм формування сучасного учня;
Дидактичні технології як умова розвитку навчального процесу;
Психолого-педагогічний супровід впровадження інноваційних техн...