«входження» дітей у нову для них діяльність - навчальну - значення дидактичних ігор як способу навчання знижується, у той час як ігрові прийоми як і раніше використовуються педагогом. Вони потрібні для залучення уваги дітей, зняття у них напруги. Найголовніше полягає в тому, щоб гра органічно поєднувалася з серйозним, напруженою працею, щоб гра не відволікала від вчення, а, навпаки, сприяла б інтенсифікації розумової роботи.  
 У ситуації дидактичної гри знання засвоюються краще. Дидактичну гру і урок протиставляти не можна. Найголовніше - і це необхідно ще раз підкреслити - дидактична задача в дидактичній грі здійснюється через ігрову завдання. Дидактична задача прихована від дітей. Увага дитини звернено на виконання ігрових дій, а завдання навчання їм не усвідомлюється. Це і робить гру особливою формою ігрового навчання, коли діти найчастіше ненавмисно засвоюють знання, вміння, навички. Взаємини між дітьми і педагогом визначаються не навчальної ситуацією, а грою. Діти і педагог - учасники однієї гри. Порушується це умова - і педагог стає на шлях прямого навчання. 
  Виходячи з вищесказаного, дидактична гра - це гра тільки для дитини. Для дорослої вона - спосіб навчання. У дидактичній грі засвоєння знань виступає як побічний ефект. Мета дидактичних ігор та ігрових прийомів навчання - полегшити перехід до навчальним завданням, зробити його поступовим. Сказане дозволяє сформулювати основні функції дидактичних ігор: 
  функція формування стійкого інтересу до навчання і зняття напруги, пов'язаного з процесом адаптації дитини до шкільного режиму; 
  функція формування психічних новоутворень; 
  функція формування власне навчальної діяльності; 
  функції формування загальнонавчальних умінь, навичок навчальної та самостійної роботи; 
  функція формування навичок самоконтролю та самооцінки; 
  функція формування адекватних взаємин і освоєння соціальних ролей. 
  Отже, дидактична гра - це складне, багатогранне явище. У дидактичних іграх відбувається не тільки засвоєння навчальних знань, умінь і навичок, а й розвиваються всі психічні процеси дітей, їх емоційно-вольова сфера, здібності і уміння. Дидактична гра допомагає зробити навчальний матеріал захоплюючим, створити радісний робочий настрій. Вміле використання дидактичної гри в навчальному процесі полегшує його, тому ігрова діяльність звична дитині. Через гру швидше пізнаються закономірності навчання. Позитивні емоції полегшують процес пізнання. 
  У розгорнутому вигляді педагогічні умови розвитку пізнавальних процесів молодшого школяра можна представити так: 
  певний зміст знань, піддається способам осмислення; 
  знаходження таких прийомів і засобів, таких яскравих порівнянь, образних описів, які допомагають закріпити у свідомості і почуттях учнів факти, визначення, поняття, висновки, що грають найбільш значущу роль у системі змісту знань; 
				
				
				
				
			  певним чином організована пізнавальна діяльність, що характеризується системою розумових дій; 
  така форма організації навчання, при якій навчається ставиться в позицію дослідника, суб'єкта діяльності, що вимагає прояви максимальної розумової активності; 
  використання засобів самостійної роботи; 
  розвиток уміння активно оперувати знаннями; 
  при вирішенні будь-пізнавальної задачі використання коштів колективної роботи на уроці, що спираються на активність більшості, що переводять учнів від наслідування до творчості; 
  спонукати до творчих робіт так, щоб кожна робота, з одного боку, стимулювала б учнів до вирішення колективних пізнавальних завдань, з іншого, розвивала б специфічні здібності учня. 
  Розвиток пізнавальних процесів в учнів не відбувається при шаблонному викладі матеріалу. Щукіна Г.І. відзначала, що в діяльності вчителів є спільні риси, що сприяють розвитку пізнавальних процесів учнів: 
  цілеспрямованість у вихованні пізнавальних інтересів; 
  розуміння, що турбота про багатогранних інтересах, про ставлення дитини до своєї справи - найважливіша складова частина роботи вчителя; 
  використання багатств системи знань, їх повноти, глибини; 
  розуміння, що у кожної дитини можна розвинути інтерес до тих чи інших знань; 
  увагу до успіхів кожного учня, що підтримує в учні віру в свої сили. Радість від успіху, пов'язана з подоланням труднощів, є важливим стимулом підтримки і зміцнення пізнавального інтересу. 
  Гра є хорошим засобом, що стимулює розвиток пізнавальних процесів учнів. Вона не тільки активізує розумову ді...