и пудинг. p align="justify"> Не завжди конотація носить емоційно-образний характер. Часто вона виражається в В«причисленняВ» одного й того ж поняття до різних класів явищ в силу неоднаковою функції, яку дані поняття виконують у житті і побуті різних народів. Так, для російського висівки - корм для худоби, для англійця ж bran - блюдо, яке прийнято подавати на сніданок. Російське драчена - страва народної кухні і асоціюється з селянським побутом, в той час як ідентичне йому англійське custard - широко поширений вид десерту, настільки ж звичайний, як і наш компот, або кисіль (для цього останнього в англійській кухні і, відповідно, в англійському мові взагалі немає еквівалента). Для нас сметана - повсякденний продукт харчування і майже обов'язкова добавка до багатьох видів супів, для англійця ж sour cream - це скислих вершки, тобто, по суті справи, зіпсований продукт і т. п.
Розгляд проблеми конотації впритул підводить нас до питання про прагматичному аспекті перекладу в широкому сенсі слова, до якого ми й переходимо.
Лекція 14 (2 ч.). Прагматичний аспект перекладу
Ми вже відзначали, що поняття прагматики не зводиться виключно до поняття прагматичного значення мовних одиниць - воно набагато ширше і включає в себе всі питання, пов'язані з різним ступенем розуміння учасниками комунікативного процесу тих чи інших знаків або повідомлень і з різною їх трактуванням залежно від лінгвістичного та екстралінгвістичного досвіду учасників комунікації. Нагадаємо: екстралінгвальний досвід (те, що іноді називається В«фоновими знаннямиВ»-background knowledge) учасників комунікативного акту в значній мірі визначає собою розуміння ними мовних і мовленнєвих одиниць. У цій лекції ми розглянемо питання про те, як ці фактори впливають на процес перекладу і на вибір перекладацького відповідності тим чи іншим одиницям ВМ. p align="justify"> Цілком звичайною є ситуація, при якій екстралінгвістична інформація, наявна в розпорядженні носіїв ІЄ і ПЯ, не збігається - тобто В«фонові знанняВ» людей, що говорять на іноземних мов і на ПЯ, виявляються різними. В результаті цього багато що, зрозуміле і очевидне для носіїв ІЄ, виявляється малозрозумілим або взагалі незрозумілим для носіїв ПЯ (і навпаки). Перекладач, природно, не може не враховувати цього у своїй діяльності - навіть самий В«точнийВ» переклад не досягає мети, якщо він залишається незрозумілим для тих, кому він призначений. Тому облік прагматичного чинника є необхідною умовою досягнення повної перекладацької адекватності. p align="justify"> При цьому необхідно мати на увазі й ту обставину, що не всі види перекладаються матеріалів однаковою мірою вимагають обліку прагматичного фактора. Так, відомий теоретик перекладу А. Нойберт [Див А. Neubert. Pragmatische Aspekte der ? bersetzung. Beihefte zur Zeitschrift, "Fremdsprachen", II, Leipzig, 1968, SS. 30-31] поділяє всі види перекладаються матеріалів на чотири групи залежно від того, яку роль грають у них прагматичні моменти:
) наукова література, яка однаковою мірою орієнтована на носіїв як ІЄ, так і ПЯ, - ступінь розуміння її однакова, в цілому, у людей, що говорять на різних мовах, так як вона розрахована на фахівців, обізнаних у цій галузі знань;
) матеріали місцевої преси і деякі інші тексти, розраховані на В«внутрішнього споживачаВ»; хоча їх зміст не завжди легко доступно для розуміння іншомовного читача, практично вони переводяться на інші мови вкрай рідко і проблеми обліку при їх перекладі прагматичного чинника, як правило не виникає;
) художня література, призначена, в першу чергу, людям, яким даний мова є рідною, однак вона часто перекладається на іноземні мови і тому являє собою для перекладача особливі труднощі в прагматичному плані;
) матеріали зовнішньополітичної пропаганди і реклама товарів, що йдуть на експорт, - при їх перекладі облік прагматичного фактора відіграє вирішальну роль.
В цілому, відволікаючись від конкретних видів перекладного матеріалу, слід зазначити, що найбільш важливий облік прагматичного аспекту при передачі тих розрядів лексики, які найчастіше відносяться до числа безеквівалентних, а саме, власних назв, географічних найменувань та назв різного роду культурно-побутових реалій. Так, переводячи на російську мову географічні назви типу американських Massachusetts, Oklahoma, Virginia, канадських Alberta, Manitoba чи англійських Middlesex, Surrey і пр., слід, як правило, додавати штат Массачусетс, Оклахома, Вірджинія (або Віргінія), провінція Альберта, Манітоба , графство Міддлсекс, Саррей і пр., оскільки російському читачеві в більшості випадків невідомо, що саме означають ці найменування. Таким чином, інформація, що міститься в початковому тексті імпліцитно (тобто відома носію ІМ як частина його В«фонових знань...
