чого саду, здійснюючи індивідуальний підхід, повинен добре вивчити особливості всіх дітей, вдумуючись в причини недоліків у їх розвитку.
Важливою умовою у здійсненні індивідуального підходу до дітей на заняттях з розвитку елементарних математичних уявлень є знання рівня математичного розвитку кожної дитини, встановлення причини його відставання.
Враховуючи важливість математичного розвитку у всебічному розвитку дитини, педагог повинен всіляко піклуватися про те, щоб всі діти брали участь у заняттях, виявляли свою активність і ініціативу.
Особливе значення має планування і облік виконаної роботи. Ретельний аналіз попереднього заняття дозволить вихователю не допускати прогалин у знанні дітьми програмного матеріалу.
3. Ідеальна мета виховання
В В
Історія знає особистості, феноменально розвинені в якійсь одній області: П. Чайковський - в музиці, І. Рєпін - у живописі, А. Ейнштейн - у математики, І. Курчатов - у фізиці і т.д. Можна навести приклади, коли в одній особистості поєднуються майже рівні досягнення в декількох напрямках - Леонардо да Вінчі - художник, математик, механік, М. Ломоносов - фізик, літератор, хімік, О. Грибоєдов - письменник, композитор, дипломат. І, тим не Проте, навіть такі яскраві особистості не були розвинені всебічно в однаковій ступеня.
Значить, мета - В«виховання всебічно розвиненої особистостіВ» - є по суті своїй ідеальній, нереальною метою виховання. То яку ж тоді вона виконує функцію, чи потрібна вона? p> Потрібна. Вона є орієнтиром на можливості людини і допомагає сформулювати завдання виховання в різних напрямках багатогранної особистості. У ній закладено сильне гуманне початок - віра у можливості людини.
У вихованні дітей дошкільного віку орієнтуватися на ідеальну мета особливо необхідно. Наука сьогодні ще не дає відповіді на питання, з яким В«ДаромВ» прийшла людина на Землю, в якій області він буде найбільш виразний і фартовий. І щоб не допустити помилки, стримуючи одне і розвиваючи інше (Вибране дорослим), необхідно створювати умови, в яких би дитина могла пробувати себе в різних напрямках. Завдання дорослого - уважно спостерігаючи за розвитком дитини, не пропустити паростки того, що характерно і цінно саме для цього малюка, що може стати стрижнем, навколо якого буде вибудовуватися гармонія його особистості.
Якщо існує ідеальна мета виховання, то, ймовірно, повинна існувати і реальна мета, тобто така мета, яка може бути здійснена, реалізована в конкретному суспільстві та по відношенню до конкретних людям. Інакше питання про виховання підростаючого покоління не міг би бути поставлений.
Реальні цілі виховання, на відміну від ідеальних, не є раз і назавжди заданими. Вони змінюються залежно від цілого ряду умов. p> Реальні цілі виховання мають історичний характер. Це означає, що в різні історичні періоди, на різних етапах розвитку людського суспільства ставилися різні цілі залежно від політики держави, від панівної ідеології. Так, мета виховання у феодальному суспільстві відрізнялася від мети виховання в рабовласницькому суспільстві, мета виховання в Афінах відрізнялася від мети виховання у Спарті і т.д.
Цілі виховання спрямовані на задоволення потреби суспільства в тих чи інших якостях людини, в якостях, які можуть служити зміцненню ціннісних орієнтацій суспільства.
3.1. Об'єктивний і суб'єктивний характер мети виховання
В
Сформульована суспільством реальна мета виховання носить об'єктивний характер. Це означає, що вона відображає прийняті суспільством цінності і спрямована на виховання необхідних суспільству людей. Крім того, при розробці реальної мети виховання враховуються об'єктивні закономірності розвитку людини, особливості культури, побуту, традицій, навіть географічне розташування та кліматичні умови країни.
Цілі виховання можуть носити і суб'єктивний характер. Як правило, це відбувається в тому випадку, коли конкретна сім'я формулює для себе, яким вони хочуть виростити свою дитину. Така мета може збігатися з реальної об'єктивної метою, а може і вступати з нею в протиріччя. Якщо протиріччя гострі, важко розв'язні, це може виявитися згубним для розвивається особистості. Але суб'єктивні цілі позитивні тим, що при їх формулюванні та реалізації батьки враховують особливості індивідуального розвитку своєї дитини, створюють умови для здійснення мети. Звичайно, буває і так, що батьки не стільки враховують можливості свого малюка, скільки керуються своїми бажаннями (дитина не виявляє особливої вЂ‹вЂ‹схильності до музики, а батьки вирішили зробити з нього музиканта).
Державні освітні установи не володіють правом формулювати таку мету виховання дітей, яка б не збігалася з реальною об'єктивної метою, заданої державою, навіть якщо вони з нею не згодні. Приватні ж освітні уст...