у навчанні іноземних мов -
інтерференція. Велика увага до даної проблеми приділяв Н.С. Трубецькой. Звертаючи особливу увагу на фонологізм мовного слуху учня, він бачив причини помилок не тільки в інерції органів сприйняття і відтворення, але і у взаєминах між елементами мовних систем контактируемих мов: «Слухаючи чужу мову, ми при аналізі чутного мимоволі використовуємо звичне нам «фонологическое сито» всього рідної мови. А оскільки наше «сито» виявляється невідповідним для чужої мови, остільки і виникають численні помилки, непорозуміння. Звуки чужої мови отримують у нас невірну фонологическую інтерпретацію ».
Невипадково, що на початковому етапі навчання не дивлячись на те, що увага учнів сконцентровано на фонетичній стороні мови, вони представляють замість іншомовних звуків звуки рідної мови.
Як би не вирішувалася ця актуальна для сучасної лінгвістики проблема, в силі залишається одна важлива вимога - на будь-якому етапі повинна забезпечуватися максимально можливе розуміння іноземної мови. Тому основними вимогами до відбору фонетичного матеріалу є показність по відношенню до фонетичної системи вивчається.
Список використаної літератури
1. Величкова Л.В. Контрастивно-фонологический аналіз і навчання іншомовного вимові.- Воронеж: ВДУ, 1989
. Винарская Е.Н. Раннє мовленнєвий розвиток дитини і проблеми дефектології.- М., 1978.
. Поліванов Є.Д. Статті з загального мовознавства.- М .: Наука, 1968. - 376 с.
. Реформатський А.А. З історії вітчизняної фонології: Нарис. Хрестоматія/За ред. Р.І. Аванесова - М .: Наука, 1970.- Академія наук СРСР. Інститут язикознанія- С. 506-515.
. Трубецкой Н. С. Основи фонологіі.- М., 1960. - 352 с.
. Шурова М.Є. Роль ритму при навчанні мови//Вісник ВДУ. Серія «Лінгвістика і міжкультурна комунікація». 2002. № 3
