профдіагностика (профвідбір, профподбора) і профконсультация.  Профорієнтація - дуже об'ємне поняття, вона передбачає широкий, що виходить за рамки не тільки педагогіки, а й психології, комплекс заходів з надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультация як індивідуально профорієнтаційна допомога у професійному самовизначення особистості.  
 І профорієнтація і профконсультация - це В«орієнтуванняВ» школяра (оптанта), тоді як професійне самовизначення більше співвідноситься з В«СамооріентірованіемВ» учня, який виступає в ролі суб'єкта самовизначення. p> І завдання практикуючого психолога, який працює у сфері психології праці, як раз і знайти той консенсус між самовизначенням особистості і результатами її профдіагностики. 
   2.  ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА  
   2.1.  Аналіз методик  
   Методика № 1  
  ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ УЧНЯ 
  Вступні зауваження.  Під мотивацією традиційно розуміються спонукання, що викликають активність і визначають її спрямованість.  Мотивація, обумовлюючи поведінку і діяльність, впливає на професійне самовизначення, на задоволеність людини своєю працею.  Професійна мотивація - це дію конкретних спонукань, які зумовлюють вибір професії та тривалий виконання обов'язків, пов'язаних з цією професією. Професійна мотивація формується у молоді під впливом факторів навколишньої дійсності, роботи з професійної орієнтації, проведеної до школи або у відповідних центрах профорієнтації. 
  Професійна орієнтація динамічна, мінлива і являє собою безперервний процес, протікає під постійним впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Структуру професійних мотивів можна виявляти на різних етапах становлення (Розвитку) професіонала: на етапі вибору професії або спеціальності (Зважуються всі плюси і мінуси пропонованої роботи); в процесі роботи з обраною спеціальністю; при зміні робочого місця (перехід з однієї роботи на дру-гую). 
  Професійна мотивація формується в результаті цілеспрямованої діяльності школи, вузу і колективів, в яких доводиться працювати випускникам шкіл, вузів та інших навчальних закладів.  При розгляді проблем, пов'язаних з професійною мотивацією, питання про вплив мотивації на успішність діяльності є одним з основних.  Загальновизнано, що від вираженості професійних мотивів залежить ефективність діяльності. 
  Мета заняття.  Вивчення мотивів професійної діяльності. 
				
				
				
				
			  Оснащення. Опитувальник на виявлення провідних мотивів професійної діяльності (додаток 1) і лист для відповідей (Форма 1). p> Порядок роботи.  Обстеження може проводитися як індивідуально, так і в групі.  Піддослідним роздають бланки для відповідей і зачитують інструкцію: В«Пропонований опитувальник складається з ряду тверджень, кожне з яких має три різних закінчення.  Необхідно з трьох варіантів закінчення вибрати найбільш правильний.  Далі у бланку відповідей слід відшукати відповідний відповідь і відзначити його, обвівши кружком.  Будьте уважні: для кожного твердження повинен бути вибраний і позначений тільки один відповідь.  Відповідаючи на питання, не прагнете зробити свідомо приємне враження.  Нам важливий не конкретну відповідь, а сумарний бал по серії питань В». 
  Обробка результатів.  Методика призначена для вивчення мотивів професійної діяльності.  Серед них умовно виділено чотири основні групи: 
  1 - мотиви власної праці, 
  2 - Мотиви соціальної значущості праці, 
  3 - Мотиви самоствердження в праці, 
  4 - Мотиви професійної майстерності. p> Після заповнення бланка відповідей підраховується сума гуртків у кожному стовпчику. Спочатку знаходиться абсолютна сума балів по кожній з чотирьох груп мотивів. Для цього складається окремо сума всіх стовпчиків: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6; 2.1 ...  2.6 і т. д. Однак у різних групах мотивів виділено неоднакова кількість.  Для їх порівняння абсолютні суми балів першої і другої груп необхідно помножити на 2, а третьою і четвертою на 3.  Отримані суми мають однаковий В«вагаВ» балів і можуть порівнюватися один з одним. [9] 
   Методика № 2  
  СФЕРА ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕВАГ УЧНІВ 
  Вступні зауваження.  У цілях професійного самовизначення для вивчення професійних інтересів і схильностей учнів найчастіше використовується диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО), розроблений під керівництвом Є. А. Клімова співробітниками ВНДІ профтехосвіти.  За класифікацією Є. А. Клімова всі професії діляться на п'ять типів: В«людина-природаВ», В«людина-технікаВ», В«людина-людинаВ», В«людина - знакова система В»,В« людина - художній образ В». 
  Методика ДДО відома і широко використовується в практиці професійної орієнтації.  Для аналогічних цілей може бути запропонована методика Йовайши, модифікована в Хабаровському крайовому центрі зайнятості населення.  Дана методика застосовується для оцінки схильностей оптант до різних сфер професійної діяльності. За цією методикою всі професії можна віднести до нас...