(стандартів) здійснення маркетингу в ДОУ; методів вивчення результативності маркетингу в ДОУ; форм звітності про результати, механізму їх подання.
У ДОП здійснюється стратегічне, тактичне і оперативне планування маркетингу, яке реалізується в тісному взаємозв'язку з розробкою планів діяльності ДНЗ в цілому. Маркетингові плани не оформляються як окремі документи, а включаються як напряму (розділи) в програми розвитку, річний і оперативний плани роботи.
Наступним етапом процесу управління маркетинговою діяльністю в ДОУ є етап організації. При цьому організація розглядається як процес, спрямований на упорядкування діяльності установи, створення його структури, розподіл обов'язків між членами з метою реалізації намічених планів і досягнення намічених результатів.
Специфічність організації маркетингової діяльності в дошкільному навчальному закладі визначається наступними особливостями: освітніми послугами; фінансуванням освітньої установи; споживачами освітніх послуг; маркетинговим середовищем освітньої установи; конкурентами на ринку освітніх послуг.
Освітня послуга володіє наступними характерними особливостями: послуги не можна побачити, до тих пір, поки вони не будуть придбані; послуги поширюються без посередників, якість послуг може змінюватися в залежності від ступеню затребуваності. Специфічність послуг дошкільного освітнього закладу полягає також у тому, що витрати на його діяльність в рамках базових послуг частково компенсуються з бюджету, частково оплачуються батьками.
Фінансування дошкільних освітніх установ складається з коштів міського бюджету, батьківської плати і коштів засновника.
Споживачами освітніх послуг дошкільних освітніх установ виступають, як правило, діти і батьки.
Маркетингова макросередовище включає в себе глобальні чинники (політико-правовий, економічний, соціально-демографічний, культурний, науково-технічний, екологічний), що визначають діяльність дошкільного освітнього закладу і стан мікросередовища.
Маркетингова мікросередовище дошкільного освітнього закладу складається з факторів, що оточують даний дитячий садок і які безпосередньо впливають на його діяльність. До них відносяться: постачальники (продуктові бази; фірми, в яких закуповуються іграшки, посібники і т.д .; педагогічні вузи й ін.), Маркетингові посередники, конкуренти і споживачі.
Вивчення конкурентної ситуації на ринку послуг дошкільного освітнього закладу включає: вивчення мети діяльності конкурентів; аналіз умов конкурентів, складання досьє на конкурента; побудова конкурентного профілю дошкільного навчального закладу.
Завершальним етапом управління маркетинговою діяльністю є етап контролю. Контроль маркетингової діяльності ДНЗ здійснюється відповідно до річного плану і може проводитися за наступними напрямками: аналіз думки споживачів представників ДОУ; аналіз затребуваності пропонованих послуг (виявлення найбільш популярних послуг, прогнозування зміни асортименту, політики послуг ДОУ і т.д.); аналіз співвідношення між витратами на маркетингову діяльність і обсягом реалізації послуг; аналіз ефективності використовуваних технологій маркетингової діяльності; аналіз задоволеності співробітників управлінням маркетингової діяльності ДНЗ.
У подальшому на основі матеріалів контролю розробляються плани маркетингової діяльності ДНЗ і, таким чином, завершується цикл управління маркетингом і починається новий.
Таким чином, керівник дошкільним закладом повинен розуміти, що маркетингова діяльність у сфері освітніх послуг має багато спільного з маркетингом в будь-який інший сфері. Але разом з тим, цей вид діяльності в ДОУ характеризується низкою особливостей, які проявляються і в її структурі, в принципах, у функціях, а так само в аспекті управління.
2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ формування організаційної структури управління в дошкільних освітніх установах (НА ПРИКЛАДІ МБДОУ «ДИТЯЧИЙ САДОК КОМБІНОВАНОГО ВИДУ №1»)
2.1 Способи оптимізації організаційно-правової форми управління дошкільної освітньою організацією
В даний час складається така ситуація, при якій загальна кількість державних і муніципальних бюджетних установ складає більше 300 тис. З одного боку, це великий і погано керований масив організацій, надзвичайно заплутаний з точки зору розмежування відповідальності. З іншого - це лікарні та будинки престарілих, школи і вузи, театри і музеї, від функціонування яких залежить якість життя населення.
Метою оптимізації бюджетної мережі є підвищення якості надання державних послуг, ефективності та раціональності використання бюджетних коштів.