Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Методичні особливості викладання країнознавства в шкільній географії на прикладі країнознавства

Реферат Методичні особливості викладання країнознавства в шкільній географії на прикладі країнознавства





а експерименту завжди поєднуються з використанням теоретичних методів. Всі методи дослідження здійснюються за допомогою таких логічних операцій, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, порівняння і т.д. p> Аналіз - Це розчленування (уявне чи реальне) об'єкта на складові його елементи; аналіз нерозривно пов'язаний із синтезом.

Синтез - З'єднання (уявне чи реальне) різних елементів об'єкта в єдине ціле (Систему); синтез завжди пов'язаний з аналізом. p> Індукція - Умовивід від фактів до деякої гіпотези або загальним твердженням; розрізняють повну індукцію, коли узагальнення відноситься до кінцево-осяжній області фактів, і неповну індукцію, коли воно відноситься до нескінченно або звичайно-неозорої області фактів.

Дедукція - Ланцюг умовиводів (міркування), ланки якої (висловлювання) пов'язані ставленням логічного прямування; початком (посилками) дедукції є аксіоми, постулати або просто гіпотези, що мають характер загальних тверджень (В«загальнеВ»), а кінцем - наслідки з посилок, теореми (В«приватнеВ»).

Абстрагування - Відволікання від приватних властивостей і зв'язків об'єкта і виділення істотних властивостей та зв'язків цього об'єкта.

Узагальнення - Перехід на більш високу ступінь абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відносин, тенденцій розвитку тощо) предметів розглянутій області реальної дійсності.

Порівняння - Вичленення в зіставлюваних об'єктах ознак їхньої спільності та відмінності. p> Відбір методів дослідження і їх успішне застосування припускають гарне знання літератури з обраної теми - навчальної, психолого-педагогічної, географічної, екологічної, філософської.

3.2. Практичні приклади застосування курсу країнознавства у шкільній географії.


Країнознавчий курс географії В«Країни світуВ» призначений для учнів 10 - 11 класів. В основі даного напряму лежить концепція вдосконалення змісту і структури шкільної географічної освіти, яка розглядає курс шкільної географії на основі комплексного країнознавства. Необхідність введення курсу, що викладається викликана змінами в суспільстві: з політичної карти світу пішла соціалістична система, ідеологія; відкриті кордони для відвідування країн туристами і відпочиваючими, все більшої ваги в суспільстві набувають ділові поїздки і зустрічі з цікавими людьми. Різноманіття життя на Землі (природи, народів і їх господарська діяльність) можна пізнати через вивчення країнознавчого курсу. Сучасне комплексне країнознавство виступає за твердженням Я.Г.Машбіца, одного з провідних країнознавців, в якості інтеграції змісту фізичної та соціально - економічної географії в єдиний страноведческий курс, створює фундамент цілісної географії. Комплексне країнознавство, яке з'єднує вивчення географії з вивченням матеріальної і духовної культури народів світу, допоможе учням найбільшою мірою зрозуміти причини різноманітності природи країн, зрозуміти людей іншої культури, які сповідують іншу релігію, усвідомити своє місце в житті. Страноведческие знання дозволять учням бачити, розуміти і оцінювати складну систему взаємозв'язків між людьми, територією і природним середовищем. Гуманістичний і культурологічний потенціал географії зростає при безпосередньому вивченні різноманітності життя і діяльності людей в просторі, ролі людини і людства в географічному середовищі, вкладу людей у ​​розвиток світової цивілізації. У учнів даного віку психологи відзначають посилення пізнавального інтересу до явищ природи і до подій суспільного життя, посилення здібностей міркувати на основі загальних знань, прагнення до пізнання, розширення області інтересів. Країнознавчий підхід до побудови змісту курсу дозволяє розширити історико - географічну основу знань, буде знайомити школярів із змінами політичної карти, особливостями практики природокористування в різних регіонах світу, з вирішенням світових проблем. p> Країнознавчий курс завершує вивчення всієї географії і припускає:

- повторення раніше вивченого матеріалу;

- систематизація географічних знань;

- розвиток пізнавального інтересу до общепланітарним процесам, явищам;

- оволодіння системою географічних знань за повний курс;

- формування просторового уявлення про природних, соціальних та економічних системах;

- вміння виконувати операції на розумову діяльність;

Країнознавчий курс пов'язує весь зміст географії, т.к. в 7 - 10 класах міститься великий обсяг країнознавчих знань, і учні вже в комплексі знайомляться з країнами світу. У даному курсі на відміну від пропонованих авторських програм всі країни передбачається вивчати через зіставлення і порівняння деяких цивілізаційних особливостей (нація, релігія, культура, переважаючий образ думок і життя, стиль поведінки, ставлення до праці, становище людини в суспільстві і т.д.). Такий підхід до вивчення країн викликає найбільший інтерес в учнів і бажання...


Назад | сторінка 9 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Формування досвіду творчої діяльності в процесі навчання географії (на прик ...
  • Реферат на тему: Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках географії
  • Реферат на тему: Методи усного викладу, як засіб вивчення географії
  • Реферат на тему: Проблемний підхід при вивченні географії
  • Реферат на тему: Система екологічного виховання учнів на уроках географії