tify">) при виділенні нахилень використовуються різні критерії (формальні, семантичні, функціональні);
) в традиційних граматиках використовуються системи нахилень подібні латинської, грецької та древнеанглийской граматика;
) існують різні точки зору на омонимию і полисемию дієслівних форм, що виражають модальні значення.
Дієслівна категорія способу розглядається в граматиці як значуща опозиція регулярно повторюваних дієслівних форм, що виражають модальні значення граматичним способом.
Незважаючи на гадану простоту визначення, погляди на кількість нахилів, їх семантику і засоби вираження (синтетичні та аналітичні) є, тим не менш, досить суперечливими. Розглянемо основні підходи до визначення способу [38]. p align="justify"> Загальноприйнятою в традиційній граматиці є система трьох способу: дійсне, наказового та умовного. Ця система запозичена з латинської граматики. p align="justify"> Дійсного способу представляє дію як факт дійсності. Наказовий спосіб виражає спонукання до дії. Умовний спосіб характеризує дію як не факт, однак у його семантичний діапазон включаються і немодальні значення (нереальне умова, слідство нереального умови, мета, нездійснене бажання і т.д.). На цій підставі умовний спосіб підрозділяється на умовний 1 і 2. Підсистеми нараховують до п'яти способу. Більше того, засоби вираження умовного способу також різнорідні: вони включають крім синтетичних форм аналітичні. Таким чином, система трьох нахилень має свої недоліки. p align="justify"> Згідно трактуванні Л.С. Бархударова [3], в англійській мові слід розрізняти два способу: дійсне і наказовий, причому опозиція цих нахилень проходить всередині категоріальної форми непрошедшего часу. p align="justify"> Форма наказового способу є семантично інтенсивної і висловлює спонукання до дії.
Форма дійсного способу є семантично екстенсивної: її конкретні значення реалізуються тільки в конкретних контекстних умовах через різне лексико-синтаксичне оточення. Разом з тим, не можна не відзначити, що провідним модальним значенням цієї форми є встановлюване мовцем відповідність змісту висловлювання дійсності. p align="justify"> Умовний спосіб в сучасній англійській мові представлено were і може не враховуватися.
Л.С. Бархударов, виходячи з обгрунтованого їм розуміння аналітичних форм, виключає всі поєднання В«модальне дієслово + інфінітивВ» з форм нахилення і розглядає їх у синтаксисі як вільні словосполучення. p align="justify"> Форми минулого часу виключаються Л.С. Бархударова з числа форм нахилення на тій підставі, що особливості їх значення визначаються синтаксичними умовами їх вживання, а не морфологічним будовою. Значення нереальності розглядається як похідне значення категоріальної форми минулого часу (Додаток 1). p align="justify"> Трактування категорії способу і поєднань модальних дієслів з інфінітивом, викладена в роботах Л....
