ського мови судити важче через переказного характеру пам'ятників. У лексиці велика кількість польських та німецьких запозичень. У ряді відносин Прусський мову виявляє особливу близькість до слов'янських мов. br/>
Вивчення Балтійських мов
Комплекс філологічних наук, що вивчають балтійські мови, матеріальну і духовну культуру балтомовних народів, називається Балтістікой. У Балтістіке розрізняють область, пов'язану з вивченням балтійських мов, фольклору, міфології і т. п. як нема кого цілого, і приватні області, присвячені окремим балтійським традиціям: прутеністіку (пруссістіку), леттоністіку, літуаністіку. p align="justify"> Провідне напрям в Балтістіке - дослідження балтійських мов, історія вивчення яких починається з 17 ст., коли з'являються перші словники і досліди граматичного опису окремих мов, що переслідують головним чином практичні цілі. Кращим з них в 17 ст. були для литовської мови граматика Д. Клейна і словник К. Сірвідаса (Шірвідаса), для латиської мови - граматика Г. Адольф і словники Х. Фюрекера і Я. Ланге. Традиція опису граматики і лексики тривала приблизно до сер. 19 в. (Ф.В. Хаак, Ф. Руіг, Г. Остермейер, К. Мільке, С. Станявічус, К. Коссаковскій та ін для литовської мови; Г.Ф. Стендер, Я. Ланге, К. Хардер, Г. Розенбергер , Г. Хессельберг та ін для латиської мови).
Новий етап починається з сер. 19 в., Коли праці Р.К. Раска, Ф.Боппа, А.Ф. Потта вводять балтійські мови в русло порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики. З'являються праці по прусському мови (Бопп, Ф. Нессельман), литовському (А. Шлейхер), латиської (А. Біленштейн). У наступні десятиліття порівняльно-історичне вивчення балтійських мов стало панівним в балтійському мовознавстві (І. Шмідт, А. Лескін, А. Бецценбергер, Л. Гейтлер, Е. Бернекер, Ф.Ф. Фортунатов, Г.К. Ульянов, В.К . Поржезінскій, О. Видеман, Й. Зубатий, І. Міккола та ін.) Потреби більш грунтовної інтерпретації фактів балтійських мов у рамках порівняльно-історичних досліджень, як і практичні потреби у виробленні стандартних форм мови, оживили інтерес і до синхроническому вивченню балтійських мов. На рубежі 19-20 ст. з'являються перші роботи Я.Ендзеліна, який вніс винятковий внесок у вивчення балтійських мов (фундаментальна граматика латиської мови, участь у словнику Мюленбаха, вивчення вимерлих балтійських мов, зокрема прусського і Куршського, праці з балто-слов'янським мовним зв'язкам, по акцентології, історії та діалектології , з порівняльної граматики балтійських мов, в області етимології та топонімії і т. п.). Велике значення для дослідження історії литовської мови, вимерлих балтійських мов, порівняльно-історичного їх вивчення, для етимології, топономастікі і лексики мають праці До Бугі. Дослідженням балтійських мов і їх зв'язків зі слов'янськими та ін індоєвропейськими мовами займалися Р.Траутман (В«Балто-слов'янська словникВ»), Ю. Герулісом, Е. Френк...
