p align="justify"> Як зазначалось Вище, національну спеціфіку будь-якої мови найяскравіше віражають самє фразеологізмі (фразеологічні звороті) - стійкі слово сполучення, Які спріймаються як єдине ціле и вжіваються носіямі мови в усталеному оформленні.
З давніх-давен народ Із Покоління в Покоління передавав усталені звороті - Чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо знайти Такі, что Прийшли в нас немає ще Із спільнослав янської и давньоруської (водити за носа, іду на ви) i засвоєні зовсім недавно (з космічною швідкістю, Потрібний як стоп - сигнал зайця) .
Немає Такої ділянки, Галузі життя, буття народу, Які б НЕ характерізувалісь усталенімі зворотамі. У фразеологізмах віражаються Явища розумової ДІЯЛЬНОСТІ (Ламата голову; сушить мозок; перебирати в пам яті), псіхічного стану (буті на сьом небі; сама не свой; руки опустіті; на Дибка ставаті), взаємін между людьми (посадити в Калюжа; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клюваті; зуб на зуб НЕ попадає), дається оцінка людей, Явища, Дій (ні риба, ні м ясо; на розум НЕ Багатий; як снег на голову) та Інші.
Серед українських фразеологізмів є традіційні формули - власне Українські Каламбур (на городі бузина, а в Киеве дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взути, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий , як сльоза), доброзічліві побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), пріпрошування (вітальня просимо; чім багаті, тим и раді), Різні прімовкі (Скільки літ, Скільки зим).
Велику Цінність становляит пріслів я і приказки, Які такоже належати до фразеології. Смороду всебічно й багатогранно відтворюють Різні Сторони життя народу: возвелічують Духовні цінності, таврують ганебне, вісміюють ваді, вісловлюють Співчуття, поради, вчаться, наставляють и віховують людей.
Наприклад: світ та лад - великий скарб; правда кривду переважіть, не місце фарбувати людину, а людина місце; Скільки Вовк не годуй, а ВІН у ліс дивиться.
Фразеологічні звороті являютя собою сміслову и Структурним єдність.
приклада українських фразеологізмів можна вважаті наступні: бити байдики (ледарюваті), пекти Раків (червоніті), одним ликом шіті (однакові), облизня спійматі (зазнати невдачі), и вусом НЕ моргнути (Не реагуваті), заткнути за пояс (перевершіті), кури не клюють (багат), на Вагу золота (ЦІН ний), не по зубах (непосильні).
Серед українських мовознавців немає єдиної думки Щодо віділення и класіфікації фразеологізмів. Найпошіренішою є Класифікація українських фразеологічніх одиниць академіка В.В. Виноградова, за Якою розрізняють фразеоло...
