ується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залежать тим роботи і вироблення основних робітників. Обов'язковою умовою введення непрямої відрядної системи оплати праці є можливість закріплення допоміжних робітників за певним обладнанням або робітниками-відрядниками, від виробітку яких і залежить їх оплата. При побічно-відрядній системі заробітної плати, застосовуваної для оплати праці допоміжних робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням основних робітників, визначаються побічно-відрядні розцінки (Р кс ) [13, с. 222]:
Р кс = m НД < span align = "justify">/N осн (1.6)
де m НД - тарифна ставка допоміжного робітника, руб.;
N осн - норма виробітку основних робітників, що обслуговуються даним допоміжним робітником.
Заробітна плата робітника при побічно-відрядній системі оплати праці (ЗП КСС ) може бути визначена за наступною формулою [13 , с. 223]:
ЗП КСС =? Р КСС Г— q осн ; (1.7)
де q осн - обсяг виробленої продукції (виконаної роботи) основними робітниками, що обслуговуються даним допоміжним робітником.
Відрядно-прогресивна система.
При даній системі вироблення робочого в межах встановленої норми оплачується за діючими на даному підприємстві прямими відрядними розцінками, а вся додаткова вироблення, отримана понад цієї норми, - за підвищеними розцінками. У цьому випадку заробіток робітника зростає швидше, ніж вироблення, тому дана система вводиться зазвичай тимчасово (на 3 - 6 місяців) на вирішальних ділянках основного виробництва, де склалася несприятлива ситуація з виконанням плану виробництва продукції. p align="justify"> Акордно-відрядна система.
Розмір оплати праці при такій системі встановлюється за весь обсяг робіт. Акордна оплата вводиться для окремих груп робітників з метою посилення їх зацікавленості в підвищенні продуктивності праці і скорочення термінів виконання робіт. Преміювання вводиться за скорочення термінів виконання акордних завдань при якісному виконанні робіт. Розрахунок з робітниками проводиться після виконання всіх робіт. p alig...