Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Особливості корекційної роботи з формування навичок звукоаналіза і синтезу

Реферат Особливості корекційної роботи з формування навичок звукоаналіза і синтезу





ць мови.

У процесі читання здійснюється відтворення звукової структури слова за його графічної моделі, а в процесі письма - навпаки, відтворення буквеної моделі слова за його звуковій структурі. У зв'язку з цим одним з важливих передумов успішного формування процесів читання і письма є не тільки вміння виділяти і розрізняти звуки в мові, а й виробляти більш складні операції з ними: визначати звуковий склад слова, послідовність звуків у слові, місце кожного звуку по відношенню до інших звуків. Написане слово моделює звукову структуру слова, трансформуючи тимчасову послідовність звуків мови в послідовність літер у просторі. Тому відтворення буквеної моделі неможливо без чіткого уявлення про звуковій структурі слова.

При формуванні складних форм фонематичного аналізу необхідно враховувати, що всяке розумове дія проходить певні етапи формування: складання попереднього подання про завдання (орієнтовна основа майбутньої дії), освоєння дії з предметами, далі виконання дії в плані гучного мовлення, перенесення дії у внутрішній план, остаточне становлення внутрішньої дії (перехід на рівень інтелектуальних умінь і навичок).

У зв'язку з цим, спираючись на дослідження П.Я. Гальперіна, Д. Б. Ельконіна та ін, Лалаева Р.И, Петрова В.Г. і Аксьонова А.К. виділяють такі етапи формування функції фонематичного аналізу.

Перший етап - формування фонематичного аналізу з опорою на допоміжні кошти, зовнішні дії.

Робота проводиться наступним чином. Учневі пред'являється картинка, слово-назва якої необхідно проаналізувати, і графічна схема слова, кількість клітинок якої відповідає числу звуків в слові. Крім того, даються фішки. Спочатку для аналізу даються односкладові слова типу мак, кіт, будинок, цибуля, сом.

За міру виділення звуків у слові учень за допомогою фішок заповнює схему, яка представляє модель звукового будови слова. Дії учня є практичною дією з моделювання послідовності звуків у слові. Оволодіння фонематичним аналізом грунтується на раніше сформованих навичках вичленування першого і останнього звуку, визначення місця звуку в слові (початок, середина, кінець).

Так, послідовність і місце звуків у слові цибулю визначається наступним чином. Пропонується картинка, на якій намальований цибулю, під нею - схема, складається з трьох клітинок, за кількістю звуків у слові. Логопед задає наступні питання: "Який перший звук у слові цибулю?" (Звук л.) Фішкою закривається перша клітинка. Слово повторюється дітьми та логопедом. "Який звук чується в слові після л?" (Звук у.) Пропонується ще раз виголосити слово і послухати, який звук чується після у в слові цибулю. Учні визначають, що після звуку у чується звук до, і закривають фішкою останню клітинку. Потім за схемою повторюється послідовність звуків у слові цибулю (перший, другий, третій звуки).

Використання картинки на даному етапі полегшує завдання, оскільки вона нагадує учневі, яке слово аналізується. Представлена ​​графічна схема служить контролем правильності виконання завдання. Якщо в процесі аналізу виявляється незаповненою одна з клітинок, то учень розуміє, що він виконав дію неправильно.

Другий етап - формування дії фонематичного аналізу в мовному плані. Опора на матеріалізацію дії виключається і проведення фонематичного аналізу здійснюється в мовному плані, спочатку з використанням картинки, потім без пред'явлення її. Діти називають слово, визначають перший, другий, третій звук, уточнюють кількість звуків.

Третій етап - формування дії фонематичного аналізу в розумовому плані.

На цьому етапі діти визначають кількість, послідовність і місце звуків, що не називаючи слова. Наприклад, вони відбирають картинки, в назві яких п'ять звуків. При цьому картинки не називаються. p> У процесі формування фонематичного аналізу необхідно враховувати ускладнення не тільки форм аналізу, але і мовного матеріалу. Р.І. Лалаева пропонує наступну послідовність пред'явлення мовного матеріалу:

односкладові слова без збігів приголосних, що складаються з одного складу (зворотного, прямого відкритого, закритого складу): вус, на, будинок, мак, сир, ніс, сік і т.д.;

двоскладові слова, що складаються з двох відкритих складів: мама, рама, лапа, місяць, кози, каша, Маша, Шура, рука, троянди і т.д.;

двоскладові слова, що складаються з відкритого і закритого складу: диван, цукор, гамак, лужок, дубок, кухар і т.д.;

двоскладові слова зі збігом приголосних на стику складів: лампа, ведмедик, марка, санки, полку, сумка, качка, вікна, кавун, ослик, кишеню, барбос і т.д.;

односкладові слова зі збігом приголосних на початку слова: стіл, стілець, кріт, грак, лікар, шафа і т.д.;

односкладові слова зі збігом приголосних у кінці слова: вовк, тигр, полк і т.д.;

двоскладові слова зі ...


Назад | сторінка 9 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Формування складової структури слова: логопедичні завдання
  • Реферат на тему: Формування складової структури слова у дошкільників із загальним недорозвин ...
  • Реферат на тему: Формування творчого ставлення до слова на уроках російської мови в початков ...
  • Реферат на тему: Проблеми формування орфографічної грамотності учнів при вивченні фонемних ч ...
  • Реферат на тему: Історичні зміни в структурі слова