можливе відтворення домінантності функцій тексту, яка формується на комунікатівній інтенції адресанта ПОВІДОМЛЕННЯ та спрямована на Досягнення Певного комунікатівного ЕФЕКТ з боці одержувача тексту перекладу» [54, c. 202]. Натомість под еквівалентністю науковці розуміють максимально можливий мовня блізькість текстів орігіналу та перекладу. Отож, адекватність, стосується художньої точності перекладу, а еквівалентність - мовної точності.
Ю. Жлуктенко наголошував, что ВАЖЛИВО розрізняті парадігматічну та синтагматичних еквівалентність. Парадігматічній аспект зазвічай стосується співвідношення между різнімі Одиниця в межах того самого класу [23]. Науковець застерігає: важливо пам ятати, что еквівалентність может буті ПОВНЕ чі частковий и тієї мінімум, за Якого одініці можна вважаті частково еквівалентнімі галі не Визначи [23].
Як стверджує З. Сушко, у випадка формально еквівалентного перекладу автор в основному орієнтується на мову орігіналу, на форму та Зміст першоджерела. При цьом робляться СПРОБА полного відтворення граматичного форм, послідовності у віборі значень у межах віхідного контексту. Такі переклади НЕ всегда зрозумілі звічайній чітачеві, потребуються пріміток и коментарів, однак, Безумовно, мают право на Існування [59, с. 275].
Переклад, орієнтований на дінамічну еквівалентність, Ю. Найда считает «найближче природнім еквівалентом віхідного ПОВІДОМЛЕННЯ» [75, с. 129]. Розшифровуючи Цю дефініцію, ВІН уточнює, что «термін« еквівалент »орієнтовано на Вихідне ПОВІДОМЛЕННЯ, Термін« природний »- на ПОВІДОМЛЕННЯ мовою перекладу, а визначення« найближче »поєднує обідві орієнтації в максимальному набліженні» [75, с. 129]. Розглядаючі категорію «пріродності» перекладу, Ю. Найда говорити про три аспекти, что ее візначають: Дотримання норм мови перекладу та культури-реціпієнта загаль; відповідність контекстуальна та спріймальна. Дослідник візнає, что формальна та Динамічна еквівалентність є ПЄВНЄВ полюсами, между Якими розташовується безліч проміжніх тіпів еквівалентності.
Пріродність викладу мовою перекладу пов язана, на мнение Знайди, головних чином Із проблемою.Більше взаємної сполучуваності слів на декількох рівнях, найважлівішім Із якіх є класи слів, граматичні категорії, семантичні класи, типи дискурсу та культурні контексти. Пріродність контекстуальна торкається таких аспектів мовлення, як Інтонація та ритм, а такоже стилістична доречність ПОВІДОМЛЕННЯ в рамках контексту. Третій аспект пріродності формулюється як ступінь відповідності перекладних ПОВІДОМЛЕННЯ и спроможності одержувача его зрозуміті. «Щодо цієї відповідності, - пише Ю. Найда, - можна віходити Із уровня досвіду та спроможності аудіторії до декодування, ЯКЩО, звісно, ??досліджуваті Рівні Істинно дінамічної еквівалентності» [75, с. 134]. Говорячі про цею аспект пріродності, Дослідник Робить ВАЖЛИВО для Теорії перекладу ЗАСТЕРЕЖЕННЯ, Яке стосується того, что НЕ всегда можна з цілковітою впевненістю Передбачити, як самє реціпієнт відреагує на отриманий інформацію.
Ставлячі за мету віклікаті у читача ПЄВНЄВ реакцію, за словами З. Сушко, перекладач виходе Із власного розуміння цієї мети, розуміння, что формується в нього як продукт певної культури, конкретної історічної епохи. Отже, відкрітім залішається питання Щодо здатності перекладача правильно зрозуміті перлокутівні стратегії, закладені автором оригінального тексту, Зве...
