ик російської мови тлумачить слово «захистити» як «охороняючи, захистити від зазіхань, від ворожих дій, від небезпеки».
Б.Н. Мезріна вважає, що під охороною в праві повинно розумітися регулювання прав взагалі з включенням сюди і захисту прав.
У широкому сенсі цивільно-правова охорона здійснюється за допомогою всіх норм цивільного права, застосування яких забезпечує нормальне і безперешкодний розвиток регульованих суспільних відносин, а у вузькому сенсі під охороною розуміється сукупність тільки тих способів і засобів, які застосовуються у зв'язку із вчинюваними проти цих відносин правопорушеннями.
Згідно склався підходу у цивілістичній доктрині, захист цивільних прав розглядається як передбачені законом заходи, спрямовані на відновлення або визнання цивільних прав і захист інтересів при їх порушенні або оспорювання. Поняття «охорона цивільних прав» охоплює всю сукупність заходів, що забезпечують нормальний хід реалізації прав, причому включає заходи не тільки правового, але й економічного, політичного, організаційного та іншого характеру, спрямовані на створення необхідних умов для здійснення суб'єктивних прав. Що стосується охорони прав споживачів, то А.С. Шерстобитов визначає її як цілеспрямовану систему цивільно-правових заходів (засобів), що забезпечують пріоритет споживачів у їх взаєминах з виробниками товарів і послуг, а також продавцями на споживчому ринку. Під захистом прав споживачів він розуміє систему заходів (засобів), спрямованих на застосування до правопорушника примусу.
Під захистом прав споживачів пропонується розуміти сукупність правових засобів, спрямованих на відновлення і (або) компенсацію порушених прав споживачів. Найбільш повно дослідив категорію «правові засоби» Б.І. Пугинський. Цей автор звертає увагу і на іншу обставину. З точки зору функціональної ролі, норми права служать специфічними інструментами вираження, фіксування державних встановлень і в такому контексті можуть розумітися як правові засоби. Саме право також являє собою засіб державного регулювання справ суспільства, вираження і реалізації інтересів суспільства в цілому чи окремих його верств.
Правове регулювання відносин за участю споживачів покликане не тільки регламентувати механізм виникнення і здійснення їх як цивільних правовідносин за допомогою норм цивільного законодавства, але відповідно з основним своїм завданням усувати правові наслідки порушень прав споживачів, що виникають в рамках цих правовідносин, і відновлювати порушене стан також за допомогою норм інших галузей законодавства.
Специфікою чинного законодавства про захист прав споживачів, що складається із сукупності нормативних правових актів, які носять різногалузевий характер, можна вважати виділення його в якості спеціальної комплексної галузі законодавства. Аналіз законодавства про захист прав споживачів в юридичній літературі, що проводиться в різні періоди його становлення, вказував на комплексну природу цього законодавства. Як комплексна галузь законодавство про захист прав споживачів являє собою вторинне структурне утворення в системі законодавства і включає норми різних галузей права. На підставі аналізу законодавства про захист прав споживачів, до таких засобів захисту прав споживачів відносяться: присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, стягнення неустойки, стягнення штрафу, ком...