Елементарна змістовіх компонентів. Переклад вважається максимально адекватно за умови Найвищого ступенів співпадіння таких елементарних смісловіх одиниць. Семантичності модель перекладу пов язана з постулатом про наявність у мовах глибино змістовіх категорій та структур, спільніх для всіх мов [12, c. 14].
Будь-яка семантичності модель перекладу предполагает зіставлення елементів змісту орігіналу и перевода, а такоже аналіз Структури цього змісту та вміння віділяті в ньом певні Елементарні одиниці або компоненти. Таким чином, текст розподіляється на так звань предметно-логічний Зміст, что про єднує всю фактичність інформацію, та експресивності-стилістичні Особливостігри , тобто емоційно-оцінні елементи та характеристика одиниць тексту з точки зору їх пріналежності до Певного функціонального стилю мови чи жанру мовлення. Такий Розподіл, у свою черго, вказано на необходимость включенню до Поняття перекладацької еквівалентності експресивності-стілістічну відповідність орігіналу и перевода.
подалі розвиток лінгвістічніх ДОСЛІДЖЕНЬ планом змісту давши можлівість більш детально опісуваті елементи СЕНС в оригіналі та перекладі. Зміст будь-якої одиниці мови розглядається як набор елементарнішіх сміслів, семантичності множніків або сем. Віділення ОКРЕМЕ сем у змісті мовної одиниці проводитися путем визначення діференціальної ознакой, за Якою Зміст даної одиниці протіставляється блізькій за значеннями одиниці Іншої мови.
семантичності теорія перекладу пов язує перекладацькою еквівалентність з наявністю Загально сем у змісті орігіналу и перевода. При цьом спільність існує НЕ между сукупністю сем, закріпленіх за відповіднімі Одиниця різніх мов (така спільність принципова Неможливо внаслідок мовної вібірковості), а лишь между ОКРЕМЕ елементами Сенс. Завдання перекладача Полягає в тому, щоб Відтворити в перекладі самє Елементарні змісті, Присутні в оригіналі. Втрата всех других сем, что містяться в значенні перекладних одиниць, вважається при перекладі несуттєвою [12, c. 14].
Комунікатівна модель перекладу
У комунікатівній моделі перекладу, что має певні різновиди, процес перекладу розглядається самперед як акт двомовної комунікації. Відтак, у ньом Присутні Такі компоненти, як власне ПОВІДОМЛЕННЯ, его Відправник и отримувач, код (мова), а такоже канал зв язку (уснея або письмове мовлення з урахуванням жанру цього мовлення). У спрощений виде ця схема Полягає в тому, что Відправник кодом формує ПОВІДОМЛЕННЯ и передает его відповіднім каналом, адресат декодує (осміслює) его, а после перекодує спрійняту інформацію помощью нового коду и передает его іншім отримувачам тім самим або іншім каналом зі збереженням жанрових особливую вихідного ПОВІДОМЛЕННЯ [12, c. 14].
У будь-якому мовленнєвому акті має місце спілкування между Джерелом ІНФОРМАЦІЇ ТА ее рецептором. Хоча за наявності усіх необхідніх умів існує можлівість здобуття информации ПОВІДОМЛЕННЯ у ПОВНЕ обсязі, шкірні окремий рецептор отрімує з ПОВІДОМЛЕННЯ різній про єм информации, відповідно до уровня его знань, ступенів зацікавленості у Повідомленні и тієї мети, якові ВІН перед собою ставити, беручи доля у комунікації. Саме тому Кожне ПОВІДОМЛЕННЯ існує у двох формах, що не тотожня у повній мірі: ПОВІДОМЛЕННЯ, надіс відправніком (текст для мовця) i ПОВІДОМЛЕННЯ, спрійняте отримувачем (текст для слухача) [23, c. 41].
З цього виходим, что отримувач-перекладач має обирати Оптимальний з можливіть варіантів передачі віхідної информации. Перекладач вважається учасником процесса комунікації, что Здійснює подвійну функцію отримувача та відправника информации [12, c. 14]. Роль перекладача у комунікатівній моделі НЕ обмежується власне Мовная посередництво у процессе міжмовного спілкування. Перекладач может такоже Виконувати Функції, что Виходять за Межі мовного посередництво, як правило, у процессе усного перекладу, коли перекладач безпосередно спілкується з учасниками міжмовного спілкування. У такому випадка перекладач может буті змушенім ЗА УМОВИ комунікації або на прохання одного з комунікантів віступаті в якості самостійного джерела информации [23, c. 42].
Трансформаційна модель перекладу
Основна увага в денотатівній моделі перекладу пріділяється ідентічності двох СИТУАЦІЙ, опис помощью мови орігіналу та мови перекладу. При встановленні зв язку между цімі сітуаціямі Мовная Одиниця орігіналу та перекладу відводіться лишь роль проміжніх посередників. З Іншого боці, власне процес перекладу может буті уявлень и іншім чином: перекладач отрімує оригінал, Здійснює певні операции, пов язані з орігіналом, и в результате створює текст перекладу. Дії перекладача можна в цьом випадка розглядаті як роботові врегульованої системи, на «вхід» якої Надходить оригіна...
