танню предметів-заступників.   
  Формувати способи орієнтування в умовах проблемної практичного завдання та способи її виконання.  Формувати метод проб, як основний метод рішення наочно-дієвих завдань.  
   Включати мова в процес вирішення проблемно-практичних завдань.  
   Діти з порушеннями інтелекту самостійно не опановують методом проб.  Спроби, якими вони користуються насправді не є пробами, так як під час дій вони відкидають помилкові варіанти, не змінюють способу дії знаряддям.  Одна з головних завдань педагогів на цьому етапі - навчити дітей правильним, результативним пробам.  
   З самого початку роботи над формуванням наочно-дієвого мислення педагог вчить дітей бачити мету і досягати її, тобто  формує цілеспрямованість.  Відомо, що порушення цілеспрямованої діяльності - одна з характерних особливостей діяльності дитини з порушеннями інтелекту, і подолання цього дефекту становить одну з важливих завдань корекційної роботи.  
   У розвитку наочно-дієвого мислення, поряд із завданнями, пов'язаними з вживанням знарядь у проблемних ситуаціях, велику роль відіграють завдання, пов'язані з вичленовуванням зв'язків між предметами, зокрема, причинно-наслідкових зв'язків. Вирішення цих завдань формує у дитини передумови розвитку логічного, причинного мислення.  
				
				
				
				
			   При формуванні наочно-дієвого мислення спочатку дітям пропонується система дидактичних ігор, вправ та практичних проблемних ситуацій, яка дозволяє поступово формувати у них орієнтовно-дослідницьку діяльність, спрямовану на з'ясування істотних зв'язків і відносин між предметами в конкретної ситуації, у процесі вирішення практичних проблемних завдань поетапно включається мова дитини.  
   Поряд з розвитком орієнтовно-дослідницької діяльності необхідно вести активну формування основних функцій мови, а також формування взаємозв'язку між дією і словом.  Такий підхід готує передумови до розвитку наочно-образного м  ишленія, так як слово допомагає дітям закріпити досвід дії, а потім і узагальнити спосіб цієї дії, що сприяє формуванню повноцінних образів-уявлень.  
   Формування розуміння дітьми тимчасових і причинно-наслідкових зв'язків і відносин також починається в повсякденному житті дітей і в практичних ситуаціях.  
   Дуже важливим напрямком у формуванні елементів логічного мислення є підведення дітей з порушеннями інтелекту можливості здійснювати класифікацію предметів.  Без розвитку класифікації неможливе формування понять.  Тому воно служить необхідною передумовою виникнення у дітей понятійного мислення.  
   Розвиток орієнтовно-дослідницької діяльності і формування основних функцій мовлення дозволяє подолати слабкий взаємозв'язок у дошкільників з порушеннями інтелекту між дією, словом і чином.  
   К...