.   
  Наочно-дієве мислення виникає тоді, коли людина зустрічається з новими умовами і новим способом вирішення практичної проблемної задачі.  
   Важливою особливістю наочно-дієвого мислення є те, що способом перетворення ситуації служить практична дія, яка здійснюється методом проб.  
   Уміння отримувати нові відомості в процесі практичних перетворень безпосередньо пов'язано з розвитком наочно-дієвого мислення.  
   Найпростіше наочно-образне мислення (внутрішній план дії) розглядається як здатність оперувати конкретними образами предметів при вирішенні тих чи інших завдань.  Здатність до оперування образами В«в уміВ» не є безпосереднім результатом засвоєння дитиною знань і умінь.  Вона виникає і розвивається в процесі взаємодії певних ліній психічного розвитку: предметних дій, дії заміщення, мови, наслідування, ігрової діяльності і т.д.  
   При розгляді питання розвитку мислення в онтогенезі треба пам'ятати, що розумовий розвиток дитини аж ніяк не зводиться до послідовної зміни одних видів мислення іншим.  Це розвиток одночасне, багатопланове.  
				
				
				
				
			   У молодшому дошкільному віці фундаментальною освітою розумового процесу є наочно-дійове мислення.  При цьому у дитини відбувається глибокі зміни як у змісті, так і у формах наочно-дієвого мислення. Зміни вмісту наочно-дієвого мислення дітей призводить до зміни його структури.  Використовуючи свій узагальнений досвід, дитина може подумки підготувати, передбачити характер наступних подій.  
   Перехід від наочно-дієвого до наочно-образного і словесно-логічного мислення залежить від ступеня сформованості більш високих типів орієнтовно-дослідницької діяльності.  Цей перехід відбувається на основі зміни характеру орієнтовно - дослідницької діяльності, на підставі більш високого типу орієнтування в умовах завдання та активізації мовних завдань у словесному плані.  
   Розвиток наочно-дієвого мислення в нормі і при патології проходить одні й ті ж стадії.  У той же час при вивченні наочно-дієвого мислення дітей з порушеннями інтелекту відзначаються специфічні особливості розвитку, характерні для дітей, з якими не проводилася корекційно-педагогічна робота.  
   В основу формування наочно-дієвого мислення розумово відсталих дошкільників має бути покладено розвиток самостійної орієнтування в проблемних практичних завданнях і ситуаціях.  Для цього необхідно наступне:  
   1.  Створити передумови до розвитку наочно-дієвого мислення: формування цілеспрямованої предметно-гарматної діяльності в процесі виконання практичного та ігрового завдання; формування узагальненого уявлення про допоміжних предметах і знаряддях фіксованого призначення; знайомство дітей з проблемними практичними ситуаціями;  
   формування навичок аналізу цих ситуацій і навчання викорис...