-20 хв.), і важливо, щоб все це час не знижувалася розумова активність граючих, не падав інтерес до поставленого завдання. Особливо важливо стежити за цим у колективних іграх. Не можна допустити, щоб рішенням завдання був зайнятий одна дитина, а інші діяли. Зазвичай при такому проведенні гри діти швидко втомлюються від пасивного очікування. Інша картина спостерігається, якщо всі гравці включені у вирішення завдання. p align="justify"> Практика показує, що цікавий матеріал застосовується на різних етапах засвоєння знань: на етапах пояснення нового матеріалу, його закріплення, повторення, контролю. Використання дидактичних ігор виправдане тільки тоді, коли вони тісно пов'язані з темою уроку, органічно поєднуються з навчальним матеріалом, відповідним дидактичним цілям уроку. p align="justify"> У практиці початкової школи є досвід використання ігор на етапі повторення і закріплення вивченого матеріалу і вкрай рідко застосовуються ігри для отримання нових знань. При вивченні нового матеріалу в дидактичні ігри у початкових класах вносяться моменти творчості. Так, С.І. Волкова рекомендує при вивченні в II класі геометричних фігур стимулювати складання дітьми зображень предметів з фігур, з якими вони познайомилися. Використання творчої гри на уроках математики організується з метою розширення знань дітей, а головне - розвитку здібностей самостійного їх придбання і використання в нових ситуаціях. p align="justify"> У сучасних умовах на уроках крім ігор-змагань і драматизації проводять ігри-імітації, що моделюють певні відносини реального світу.
Ю.З. Гільбух описує уроки-ігри, характеризуючи їх такими позитивними якостями, як яскраво виражена мотивація діяльності, добровільність участі та підпорядкування правилам, заінтриговувати невизначеність результату і більш висока в порівнянні зі звичайними уроками навчальна, розвиваюча і виховна результативність ність. Автор поділяє їх на навчально-рольові та змагальні. Для перших характерно максимальне включення уяви. Вони поділяються на кілька видів:
з прийняттям учнями певних рольових функцій - масок;
з використанням казкового сюжету;
з фантазуванням;
ділові ігри - засновані на програванні не художній, а професійних ролей; моделюються умови професійної діяльності.
Для використання всіх ігор у навчанні характерна загальна структура навчального процесу, що включає чотири етапи:
Орієнтація: учитель представляє тему, дає характеристику гри, загальний огляд її ходу і правил.
Підготовка до проведення: ознайомлення зі сценарієм, розподіл ролей, підготовка до їх виконання, забезпечення процедур керування грою.