востей що займаються можливий на підставі соматотіпірованія і визначення індивідуальних функціональних можливостей наетапе початкової спортивної спеціалізації.
Специфіка планування підготовки передбачає для спринтерів обох статей макросоматіческого типу збільшення біговій навантаження з високою інтенсивністю, збільшення обсягу силових вправ. Кількість стрибкових вправ, навпаки, повинно бути зменшено, особливо в період статевого дозрівання. У осіб мікросоматіческого типу зменшується обсяг бігу з високою інтенсивністю, знижується кількість силових вправ. Обсяг різного роду стрибків вулиць мікросоматіческого типу відносно більший в порівнянні з представниками макросоматіческого типу на всіх етапах тренування. При плануванні біговій навантаження для спортсменів макросоматіческого типу, що спеціалізуються в бігу на середні і довгі дистанції необхідне збільшення обсягу бе?? Овой навантаження в аеробному режимі, для осіб мікросоматіческого типу - в змішаному і анаеробному режимах. Загальний обсяг навантаження повинен включати спеціальні бігові вправи, підбирається залежно від топографії м'язової маси і індивідуальних соматотіпіческіх і функціональних особливостей що займаються.
Проведені дослідження дозволяють нам запропонувати тренерам, які працюють з бігунами і бігунів, деякі практичні рекомендації, що випливають з результатів нашої експериментальної роботи.
Так, отримані результати дослідження ударного об'єму крові, частоти серцевих скорочень, хвилинного об'єму крові можуть бути використані при фізіологічних обстеженнях спортсменів для оптимізації навчально-тренувального процесу спортсменів різного рівня підготовленості.
Теорія і методика дитячо-юнацького спорту. При роботі з бігунами на короткі, середні і довгі дистанції необхідно планувати фізичні вправи, спрямовані на розвиток витривалості на всіх етапах спортивного тренування, що дозволяє підняти функціональні показники спортсменів на належний рівень, особливо в швидкісно-силових видах.
Грунтуючись на наших результатах, можна рекомендувати використовувати в змагальному періоді спортивного тренування м'язові навантаження, спрямовані на розвиток витривалості, особливо бігунам на короткі та середні дистанції, щоб підтримати на досить високому рівні показники серцевого викиду.
При спортивної орієнтації, а також відборі юних спортсменів-легкоатлетів, необхідно враховувати по казателі серцевого викиду.
На підставі експериментальних даних, зібраних у процесі дослідження можна зробити ряд практичних рекомендацій для використання в ході підготовки юних бігунів на середні і довгі дистанції.
Управління тренувальним процесом (вибір навантажень, визначення ступеня підготовленості, перспективності бігунів і вибір дистанції для спеціалізації) у молодих бігунів на середні і довгі дистанції може здійснюватися на основі врахування соматичного типу та варіанту біологічного розвитку, функціональних показників, пов'язаних з анаеробним порогом і ЧСС, характеристиками опорно-рухового апарату і особливістю прояву сили м'язів як у багаторічному, так і в річному тренувальному циклі.
Систематична тренування, розвиваюча спеціальну витривалість, повинна передбачати спрямоване підвищення функціональних показників, зокрема таких, як швидкість бігу, відповідна анаеробного порогу,...