го ним робочого місця. Надтарифная ж частина безпосередньо пов'язана з певними кількісними та якісними показниками індивідуальної та колективної діяльності.
Організація оплати праці в організації регламентується відповідними документами [6, с. 41]. До них відносяться:
колективний договір;
положення про умови оплати праці робітників і фахівців;
положення про виробничих бригадах і розподілі колективного заробітку;
положення про преміювання праці робітників і службовців;
положення про доплати і надбавки тощо
Таким чином, механізм організації заробітної плати в організації безпосередньо відображає процес перетворення ціни робочої сили в заробітну плату. Від того, на скільки він відповідає сучасним ринковим реаліям, залежить виконання заробітною платою її основних функцій і принципів. Так як вміле її використання перетворює заробітну плату в один з головних важелів підвищення ефективності виробництва та еко?? Омічного зростання.
1.2 Сутність, економічний зміст форм і систем оплати праці в організації
В організації заробітної плати значну роль відіграє вибір відповідних особливостям функціонування організації форм і систем оплати праці. Форми і системи оплати праці призначені для обліку в заробітній платі кількісних і якісних характеристик праці. Форми оплати праці відрізняються способом обліку результатів праці працівника. Під системою оплати праці розуміється спосіб порівняння розміру оплати праці з його результатами (витратами), що виражає певне співвідношення між мірою праці та мірою її оплати. В даний час в організаціях республіки застосовуються дві форми оплати праці. При цьому кожна форма має свої системи оплати праці відповідно з малюнком 2.
Погодинної називається така форма оплати праці, при якій заробіток працівнику нараховується за встановленою тарифної ставки або окладу за фактично відпрацьований ним час [7, с. 123]. Заробіток робітників визначають множенням годинної або денної тарифної ставки його розряду на кількість відпрацьованих ним годин або днів. Заробіток інших категорій працівників визначають так: якщо ці працівники відпрацювали всі робочі дні місяця, то їх оплату становитимуть встановлені для них оклади; якщо ж вони відпрацювали неповне число робочих днів, то їх заробіток визначають діленням встановленої ставки на кількість робочих днів і множенням отриманого результату на кількість оплачуваних за рахунок організації робочих днів [24, с. 58].
Застосовується погодинна форма оплати праці передусім там, де:
витрати на визначення планового і облік виробленого кількості продукції відносно високі;
кількісний результат праці вже визначений ходом робочого процесу (наприклад, робота на конвеєрі з заданим ритмом руху);
кількісний результат праці не може бути виміряний і не є визначальним (наприклад, діяльність у сфері управління);
якість праці важливіше його кількості (наприклад, робота освітлювача сцени);
робота є небезпечною (наприклад, робота пожежного);
робота неоднорідна за своїм характером (наприклад, робота секретаря-друкарки);