Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Міжособистісні відносини в учнівському групі

Реферат Міжособистісні відносини в учнівському групі





ої потреби в інтеграції в групі свого членства і в соціумі в цілому істотно позначаються на характері неформальних взаємин у старших класах і на особливостях їх неформальній внутрішньогрупової структури. Додатковим і притому деколи визначальним фактором, що впливає на переструктурування учнівської групи, є традиційно відбуваються на межі IX і X років навчання зміни в персональному складі класів, пов'язані з їх перекомплектованіем. При цьому переважна більшість педагогів-практиків вважає оптимальною ситуацію, коли склад X класу залишається незмінним у порівнянні з відповідним IX класом, та загалом негативно відноситься до формування класів, істотно оновлюваних за своїм складом за рахунок великої кількості новачків. Основним аргументом тут є нібито що має місце зворотна залежність між кількістю нових учнів і успішністю в старших класах. У той же час спеціально проведене дослідження показало, що подібна залежність не простежується в дійсності. Більше того, ряд фактів вказує на те, що досить часто реальна картина прямо протилежна тій, яка прогнозується вчителями [33, c. 50-55]. p> Крім того, результати експериментальних психологічних робіт вказують на те, що спроби у що б то не стало зберегти в недоторканності склад класу на рубежі IX і X років навчання в ряді випадків можуть призвести як до серйозних порушень в особистісному розвитку окремих старшокласників, так і до істотного зниження рівня розвитку класу як групи. Збереження в недоторканності композиційної структури класу на цьому етапі було б більш чим доцільно, якби мова йшла про справжнє колективі. Але сама практика зі усією очевидністю доводить, що, на жаль, класи загальноосвітньої середньої школи в переважній більшості не досягають цього рівня социально-психологічного розвитку. У подібних умовах цілеспрямоване підтримання незмінності їх складу протягом усього часу навчання в школі може призвести до деяких негативних, "застійним" явищам.

Звичайно, сам по собі факт "перемішування" складу класів ще не гарантує негайного позитивного ефекту. Навпаки, лише часткове, не більше ніж на +25%, Оновлення складу класу деколи приводить до небажаних наслідків. У цьому випадку не відбувається скільки-небудь істотного порушення розстановки сил в учнівському групі, особливо якщо мати на увазі "старожилів", тобто тих учнів, у яких в новому, X класі залишився той же самий класний керівник, що був і в IX. Часом спостерігається навіть зворотна тенденція. Поява в класі лише невеликої кількості новачків дозволяє високостатусним "старожилам" ще більше зміцнити свої позиції, самоутверждаясь за їх рахунок, особливо якщо вчитель, який був їх класним керівником протягом ряду років, свідомо чи несвідомо підтримує в першу чергу "своїх" учнів.

Як показало дослідження, абсолютно особлива ситуація складається в класах, претерпевших серйозні (не менше 75% новачків) зміни в порівнянні з відповідним IX класом. Це обумовлено тим, що в X класі інтенсивно протікають группообразовательние процеси. При цьому відсутність в таких класах прямого протистояння "старожили" - новачки (в силу значною "Змішаності" складу) дозволяє кожному проявити себе повною мірою. Наявні в такий учнівської групі "старожили", як правило, досягають успіху в IX класі, змушені докласти всіх зусиль для того, щоб зайняти сприятливе положення в новій внутрішньогрупової структурі, а новачки, навіть якщо і займали в своєму колишньому класі нізкостатусний позицію, отримують реальний можливість завоювати гідне положення в системі міжособистісних відносин X класу. Важливий і той факт, що працюють у таких класах вчителі змушені в умовах, що змінилися, хочуть вони того чи не хочуть, відмовитися від сформованих у них помилкових стереотипів, переглянути точку відліку, по-новому підійти до оцінки кожного учня [12, c. 65-67]. p> Зрозуміло, що, незважаючи на значимість такого фактора, як зміна складу учнівською групи, специфічний характер неформальної структури старших класів визначається не тільки і не стільки цією обставиною, скільки динамікою особистісного розвитку школярів і його особливостями саме в період ранньої юності. Так, наприклад, якщо неформальні відносини у підлітків переважно, а у молодших школярів по суті справи виключно будуються за принципом "хлопчик - хлопчик", "дівчинка - дівчинка", то в старших класах можна спостерігати формування досить стійких різностатевих компаній і диад.

Ще одним показником ускладнення неформальної структури класу в цей період може служити поява такого нового підстави для об'єднання учнів у групи, як спільність їх професійних намірів. Психологічні дослідження показали, що якщо в підлітковому віці міжособистісні взаємини між співучнями багато в чому визначають вибір ними тієї чи іншої професії, то до кінця навчання в школі, коли плановане професійне майбутнє виявляється максимально наближеним до справжнього, для багатьох старшокласників саме їх професійні наміри опосередковують міжособистісні відносини з однокласниками і сприяють формуванню...


Назад | сторінка 10 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Особливості навчання монологічного мовлення у старших класах загальноосвітн ...
  • Реферат на тему: Дослідження міжособистісних відносин учнів старших класів
  • Реферат на тему: Навчання переглядовому читанню англійських текстів учнів 7 класу середньої ...
  • Реферат на тему: Формування колективу учнів класу інтегрованого навчання
  • Реферат на тему: Вивчення впливу соціально-психологічних факторів на учнів у класах гендорно ...