ня смертної кари. Стало бути, тут abolitionist слід перекладати як 'прихильник скасування смертної кари'. З іншого боку, якщо б мова йшла про Америку 20-х - початку 30-х років цього століття, тоді те ж слово потрібно було б перекладати як 'прихильник скасування сухого закону'. Приклад цей переконливо говорить про важливість обліку екстралінгвістичних факторів при перекладі, на що вже неодноразово зверталася увага (СР також приклад з виразом joining Europe в Л.14.) p align="justify"> Отже, в процесі перекладу В«зняттяВ» багатозначності мовних одиниць та визначення вибору перекладацького еквівалента обумовлюється низкою чинників, як то: вузьким контекстом, широким контекстом і екстралінгвістичній ситуацією. Без урахування всіх цих факторів у їх взаємодії розуміння мовного твору і, тим самим, його переклад називаються неможливими. Саме з цієї причини лінгвістичний базою теорії перекладу, як було зазначено, повинні служити, по-перше, лінгвістика тексту, по-друге, макролінгвістіческое опис мови з урахуванням функціонування його системи у взаємодії з екстралінгвістичними явищами, визначальними предмет, побудова та умови існування об'єкта перекладу -мовного твору.
Лекція 18. Переведення іменних словосполучень
Іменні групи, тобто словосполучення, ядерним елементом яких є іменник, в тексті функціонально рівноцінні слова, лексеме, але по суті являють собою згортку пропозиції, тобто є, швидше, одиницею синтаксису, ніж лексикону. При цьому можна стверджувати, що внутрішня структура залежностей в іменний групі відображає структуру залежностей відповідної пропозиції. Проблема ж полягає в тому, як цю структуру розпізнати в конкретній іменний групі, зустрінутою в тексті. p align="justify"> Формування іменних словосполучень в реальному тексті грунтується на або на об'єднанні іменних груп і окремих лексичних одиниць для створення нової, більш складної номінується конструкції, або на стяженій багатокомпонентного словосполучення за рахунок опущення імпліцитно припущених одиниць.
Оскільки іменна група завжди являє собою саме згортку, якесь стяженіе структури висловлювання, то це зовнішнє спрощення конструкції і форми викликає її семантичне ускладнення: показники наявності зв'язку між конкретними компонентами і типів зв'язку між елементами, які в реченні вводяться за допомогою конекторів і реляторов різного рівня, в іменний групі зняті.
Отже, основною проблемою при перекладі іменний групи або іменного термінологічного словосполучення є встановлення структури і типу зв'язків між компонентами.
При аналізі іменний групи у науковому або науковотехнічної тексті важливий її денотативний або референціальний статус, тобто задана ситуацією визначеність об'єкта в мовному акті і для автора, і для реципієнта. Ця визначеність позамовних об'єкта є основою розуміння наукового тексту фахівцями в конкретній області, необхідною умовою такого розуміння. p align="justify"> При комунікації однією мовою і, більше того, при комунікації носіїв мови в рамках однієї предметної області, одного професійного жаргону можливість адекватного розпізнавання номінованих об'єктів підтримується збігом тезаурусів учасників, загальним культурним і професійним фоном і установкою.
Розглянемо основні характеристики англійських іменних груп та особливості їх перекладу на російську мову.
Базовими іменними словосполученнями - іменними групами (ІГ) в англійській мові є двокомпонентні поєднання з іменником у функції ядра, частота яких у науковому тексті перевищує частоту трехкомонентних поєднань в три рази.
Однак зовнішня простота структури частотних словосполучень в англійській мові оманлива. Справа в тому, що вона є наслідком стяжения структури висловлювання і, отже, вихідної конструкції - пропозиції або вихідної іменний групи. Таке стяженіе, формальне спрощення структури словосполучення веде до її семантичному ускладнення. p align="justify"> Відповідно з цим формування іменних словосполучень в реальному тексті грунтується або на об'єднанні іменних груп і окремих лексичних одиниць для створення нової, більш складної номінується конструкції, або на стяженій багатокомпонентного словосполуки за рахунок опущення імпліцитно припущених одиниць.
Власне формування багатокомпонентних ІГ реалізується двояко, в залежності від того, як відбувається номінація: або як процес послідовного ускладнення і уточнення номінації об'єкта (поступове ускладнення іменний конструкції з додаванням характеристик ядра), або як процес послідовного згортання. Цей процес також реалізується послідовно на декількох уровнях.уровень: перехід від складної іменної групи до простої за рахунок інверсії елементів. p align="justify"> ІІ рівень: усунення дублювання компонентів нового словосполучення.
