Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Суб'єктивно-модальні конструкції зі значенням негативної оцінки в сучасній французькій мові

Реферат Суб'єктивно-модальні конструкції зі значенням негативної оцінки в сучасній французькій мові





c? ne; moi, ce sera la premi? re fois et je suis absolument terroris ? [14: 99].

З прикладів видно, що залежно від того, яке наріччя супроводжує прикметник, змінюється (зростає або знижується) ступінь інтенсивності негативної оцінки.

Можливе й використання як виразників суб'єктивно-модальної негативної оцінки висловлювання слів-вульгаризмів.

Наприклад:

. Cela faisait longtemps que je n avais pas en l impression d '? tre escroqu ? au cinema! [19: 8].

. Je lui ai livr? un portrait de moi si ex ? crable que,? peine rentr? e chez moi, je lui ai envoy? un autre mot pour lui demander d'oublier ce d? jeuner et de bien vouloir me faire passer des essays [17: 94] .. 3. Дієслово як виразник суб'єктивно-модальної негативної оцінки у висловлюванні.

У висловлюваннях, де суб'єктивно-модальну негативну оцінку висловлює дієслово, так само, як і в двох попередніх випадках, можна виділити кілька різних груп.

Наприклад:

1. Je trouvais les hommes martiniquais l? gers, superficiels, un peu snobs, porteurs de tous les pr? jug? s qu'avaient les hommes de couleur autrefois. Tout cela ne me plaisait pas du tout, et je dois dire que je suis parti pour la France avec delectation [6: 36 ].

. Je trouve que j '? tais trop mise? nu psychologiquement. Cela me d ? plaisait! [20: 137].

3. Oui, cela l '? nerve! [20: 138].

4. Alors? a m ? nerve d entendre dire: Tout le monde sait que tu ne feras jamais un film fran? ais! [17: 95].

. ? a m'est arriv? une fois: d? s que le type me parlait, je lui disais de se taire! [11: 95].

Очевидна експресивно-емоційне забарвлення дієслів, що виражають суб'єктивно-модальну о?? ріцательно оцінку висловлювань. Крім того, в більшості наведених прикладах лексичне засіб вираження супроводжується інтонацією.

Зустрічаються приклади, де дієслова мають яскраво виражений негативний зміст і виявляються більш зниженими за своєю експресивно-стилістичному забарвленню на відміну від тих дієслів, які були виразниками суб'єктивної модальності в розглянутих вище прикладах. У пропозиції: J en avais marre d ? tre la fille qu on choisit pour incarner une sorte d objet sexuel [19: 102], вираз avoir marre наводиться в словнику з позначкою розмовне raquo ;. У пропозиції ж: J 'ai failli crever sur ce film [10: 105], дієслово crever наводиться в словнику з позначкою грубе raquo ;.

Статистичний підрахунок випадків вживання в якості виразника суб'єктивно-модальної негативної оцінки висловлювання якої-небудь частини мови виявляє наступну картину. У 150 досліджених прикладах в 77 випадках як виразника модальності використовується прикметник (відповідно 51%), в 51 випадку - іменник (відповідно 34%), в 22 випадках - дієслово (відповідно 15%).

Пояснити це можна тим, що основна функція прикметника як частини мови спочатку полягає в оцінці, визначенні якісної сторони предметів, явищ, процесів дійсності, тоді як іменник і дієслово в цій ролі виступають значно рідше.

Отже, в даній частині роботи були розглянуті спеціальні синтаксичні конструкції та лексичні засоби вираження суб'єктивно-модального відносини зі значенням негативної оцінки, і можна з упевненістю сказати, що вони є найбільш уживаними в порівнянні з іншими засобами, які знаходяться на периферії вживання.

Вживання основних засобів вираження суб'єктивної модальності зі значенням негативної оцінки може бути обумовлено соціальним ареалом, а також контекстом і ситуацією, що і буде предметом дослідження наступній частині роботи.


2.2 Контекст і ситуація у вираженні суб'єктивної модальності зі значенням негативної оцінки


Як відомо, мовна поведінка носія мови соціально обумовлено. Воно визначається склалася комунікативною ситуацією. Будь-яка комунікативна ситуація має певну структуру. Вона складається з наступних компонентів:

1. Хто говорить (адресант);

2. Слухає (адресат);

. Відносини між мовцем і слухачем;

Назад | сторінка 11 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Інформаційні конфлікти в організації. Значення негативної інформації про у ...
  • Реферат на тему: Основні підходи до оцінки бізнесу і загальна характеристика методів оцінки. ...
  • Реферат на тему: Лексичні способи вираження авторської оцінки англомовної кінорецензії
  • Реферат на тему: Засоби вираження модальності в англійській мові
  • Реферат на тему: Методи оцінки управлінського потенціалу керівників і роль центрів оцінки в ...