/p>
У розкритій книзі людських сутнісних сил є ще одна сторона - усвідомлення працівника як соціально-психологічне явище. Цей феномен був відзначений і зареєстрований порівняно давно і зазвичай зв'язується з ім'ям відомого американського соціолога та психолога Елтона Мейо, який проводив експеримент у 30-х роках у м. Хоторне, поблизу Чикаго. Їм було виявлено, що збільшення продуктивності праці може бути досягнуто, якщо будуть налагоджені сприятливі взаємини в первинної виробничої осередку. Показово, що Е.Мейо починав свої експерименти як дослідник умов праці (освітленості, температури), в ході яких було зареєстровано вплив невідомого фактора В«XВ», який в кінцевому рахунку був виявлений і увійшов в історію соціології під назвою В«Теорії людських відносинВ», що в радянській літературі найбільш повно було освітлено Е.Вільховченко.
Спочатку було звернуто увагу на встановлення сприятливих взаємовідносин між колегами. Конкретні дослідження (В. М. Шепель, В.Д.Попов) показали, що рішення, основних соціально-психологічних проблем збільшує продуктивність праці на 8-12%, а в ряді випадків на 15-18%. Використання механізмів соціально-психологічного характеру дозволило оцінити значення таких рис характеру працівника, як прагнення до згуртованості, вміння співпрацювати, надавати допомогу, розуміти інтереси інших людей і т.д.
У всіх трудових колективах, особливо жіночих, проблема взаємовідносин прямо впливає на трудову активність, на результати праці. Водночас аналіз соціальних факторів виробництва говорить про те, що їх застосування не завжди автоматично веде до поліпшення соціально-психологічного клімату.
Принаймні освоєння соціальних резервів виробництва була виявлена ​​величезна роль безпосереднього керівника на виробництві - майстра, бригадира, виконроба, а через деякий час і роль адміністрації підприємства у створенні сприятливого соціально-психологічного клімату.
Саме ці представники управління покликані найактивнішим чином брати участь у постійному, стійкому відтворенні таких психічних станів, як симпатія і тяжіння, позитивний емоційний фон спілкування, міжособистісна привабливість, почуття співпереживання, співучасті, можливість у будь-який момент залишатися самим собою, бути зрозумілим і позитивно сприйнятим (незалежно від своїх індивідуально-психологічних особливостей). При цьому особливо потрібно виділити почуття захищеності, коли кожен знає, що у разі невдачі (у сфері праці, побуту, сім'ї) за його спиною В«коштуєВ» його колектив, що він обов'язково прийде йому на допомогу (В.В.Чічілімов, 1980).
Практика господарювання показує, що ніяка досконала організація праці та робочого місця, відмінна система матеріального стимулювання не дадуть працівникові належної задоволення, якщо вони не будуть спиратися на всі перераховані вище компоненти соціально-психологічного комфорту, разом узяті.
Саме в рамках всього колективу, за участю всіх рівнів управління виробництвом мо...