жливо він зробить граматичні, лексичні або інші помилки, також перекладач може допустити стилістичні помилки. Неправильно зрозумівши текст, його зміст, він може бути неправильно інтерпретований на іншу мову. Текст, для будь-якого перекладача, краще сприймається рідною або на первинному мовою. p align="justify"> Деякі визначення перекладу фактично підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинен повністю зберігати зміст оригіналу. А. В. Федоров, наприклад, використовуючи замість В«еквівалентностіВ» термін В«повноцінністьВ», говорить, що ця повноцінність включає В«вичерпну передачу смислового змісту оригіналуВ». Однак ця теза не знаходить підтвердження в спостережуваних фактах, і його прихильники змушені вдаватися до численних застережень, які фактично суперечать вихідному визначенню. p align="justify"> Переклад вважається поганим, якщо його одержувач буде постійно або періодично відчувати, що він має справу з текстом, перекладеним із іноземної мови. Це заважає повноцінному сприйняттю змісту тексту і зазвичай це трапляється, коли в перекладі переносяться норми вихідного мови в мову перекладу. p align="justify"> Часто між вимогою вичерпної передачі смислового змісту вихідного тексту і вимогою дотримання норм мови перекладу виникає протиріччя. Воно є одним з постійних і найбільш типових чинників процесу перекладу. Це протиріччя долається за допомогою ряду способів, званих прийомами досягнення адекватності перекладу. p align="justify"> Розглянемо деякі з цих способів:
Конкретизація. При цьому прийомі переводить одиниця за своїм значенням більш конкретна, ніж вихідна. Тут обраний спосіб вираження вихідного змісту більш відповідає мовної традиції в'єтнамських технічних описів. p align="justify"> Генералізація. Цей прийом по своїй сутності прямо протилежний прийому конкретизації. Генералізація трапляється, коли значення переводить одиниці ширше значення вихідної одиниці. p align="justify"> Смислове розвиток. Сутність цього прийому полягає в тому, що вихідні одиниці замінюються при перекладі не їхні словарними відповідниками, а іншими одиницями, які за своїми значеннями не збігаються з ними: слідство - причина, дія - суб'єкт дії і т.д. Прийом логічного розвитку дуже широко застосовується при перекладі текстів найрізноманітніших жанрів. p align="justify"> Антонімічний переклад. При цьому прийомі значення переводить одиниці протилежно значенням вихідної одиниці, тобто переводить одиниця є антонімом вихідної одиниці. Тут переклад вихідної одиниці за допомогою антоніма обумовлює необхідність синтаксичних і лексичних перетворень. p align="justify"> Синтаксичні трансформації. Цей прийом застосовується частіше в перекладі з двох причин. По-перше, в початковому тексті часто зустрічаються синтаксичні конструкції, що не відтворювані при перекладі. По-друге, синтаксичні перетворення використовуються з метою досягнення максимальної функціонально - стилістичної адекватності навіть у тих випадка...
