а думку експертів всеросійського фонду освіти, Болонський процес - це не що інше як, як прихований перехід до платної освіти, тому як магістратура буде досить дорогим задоволенням. У студента буде вибір: залишатися бакалавром і не зуміти реалізувати себе на ринку праці, або платити великі кошти за другу сходинку європейської системи освіти, яка за різними оцінками коштує в Європі від 3 до 6 тисяч євро [17]. p align="justify"> Тим часом, прогнози експертів про демографічну кризу 1991-1997 років підтвердилися. Перш за все, це відбилося на очній формі навчання. Зниження загальної чисельності прийнятих до ВНЗ студентів по Росії було відзначено вже в 2004/05 навчальному році. Але, як обіцяють фахівці, ситуація посилиться до 2010 року, причому в Москві і Московській області буде випереджати зниження чисельності по Росії [11]. p align="justify"> ВУЗИ та інші освітні установи пізніше за інших російських структур знайшли своє місце в системі ринкових відносин, більше того, ринок освітніх послуг ще знаходиться на стадії формування. Цим і пояснюється великий обсяг В«чорногоВ» та В«сірогоВ» сегмента ринку. Освітні установи потребують грамотно організованому менеджменті і нових маркетингових рішеннях, зрозуміло, з урахуванням специфіки даного ринку. Специфіка ж полягає в сильній залежності від держави. До 1998 року бюджет системи освіти формувався і виконувався постатейно. Тобто бюджетні асигнування галузі визначалися розгалуженістю мережі, штатами, рівнем матеріально-технічного оснащення і тільки побічно залежали від кількості учнів. Зараз бюджет формується за нормою витрат на одного учня чи вихованця. Це означає, що ніяка зміна і перестроювання системи освіти не може змінити асигнування. Лише зміна числа учнів тягне за собою зміну бюджетного фінансування. В ідеалі це повинно привести до здорової конкурентній боротьбі між освітніми установами: виграє в кінцевому підсумку те, де вища якість пропонованих послуг. Таким чином, держава стимулює конкурентну боротьбу між освітніми установами, що має сприяти якісному зростанню пропонованих послуг. p align="justify"> На сьогоднішній день, головне протиріччя менеджменту більшості установ системи освіти полягає у невідповідності між внутрішньою системою управління і необхідністю поведінки організації як учасника ринкових відносин.
Значною мірою на формування ринку освітніх послуг надає не так давно з'явилося напрямок - дистанційне навчання. Воно дозволяє зробити послуги якісної освіти більш доступним і відкриває нові перспективи як для споживачів, так і для продавців. Регіональні філії теж були покликані вирішити цю проблему, але як показав час, не цілком впоралися з цим завданням. Лише 4% навчальних заклади із загального числа недержавних вузів в регіонах є головними вузами, інші належать до територіальним підрозділам столичних вузів. Держава створює такі умови, що потужним ядром вищої освіти є державні вузи, а периферією - невеликий прошарок недержавних структур. p align...