ійної сфери, зростає збалансованість між окремими спонуканнями.
Відбувається народження нових мотивів професійного та життєвого самовизначення. Розвиток цілепокладання в цьому віці виражається в тому, що старшокласник при постановці системи цілей вчиться виходити з планів свого індивідуального самовизначення, а також соціальної значущості цілей, передбачення соціальних наслідків своїх вчинків. Зростає вміння оцінити реалістичність цілей, складається прагнення до активного апробуванню різних цілей в ході активних дій, що прямо пов'язано з процесами життєвого самовизначення.
Викладені етапи навчальної діяльності та її мотивації характеризують той високий їх рівень, який може бути досягнутий у школярів. При вивченні стану мотивації кожного конкретного учня вчитель може співвідносити його реальні досягнення (у навчальній діяльності і мотивації) з цими віковими характеристиками і робити висновок про ще не реалізованих особливостях цієї дитини, які можуть бути актуалізовані в межах можливостей його віку. При проведенні практичної роботи з формування мотивів навчання та навчальної діяльності вчителю бажано:
1. Спиратися на досягнення попереднього віку. Наприклад, працюючи з підлітками, слід виходити з того, що широкі пізнавальні та соціальні мотиви у них вже мають бути сформовані; в ході вивчення школярів переконатися, що з позитивних особливостей попереднього віку ще не сформоване, і врахувати це при плануванні індивідуальної роботи;
. Прагнути мобілізувати потенційні можливості даного віку, а саме, приступивши до роботи з класом, визначити для себе, чи сформовані в учнів у класі ті рівні навчальної діяльності та мотивації, які складають резерви цього віку; іншими словами, встановити, «розвинені» чи школярі за своїм віком або відстають від свого віку. Якщо в учнів відсутні ті особливості мотивації та навчальної діяльності, які притаманні даному віку, то потрібно запланувати спеціальну роботу (види завдань, вправи), щоб мобілізувати ці вікові можливості, погодившись з індивідуальними особливостями і минулим досвідом кожного учня;
. У ході роботи з кожним віком вчителю важливо також підготовляти «грунт» і для подальшого віку, т. е.оріентіроваться не тільки на наявний рівень, а й на зону найближчого розвитку мотивів та навчальної діяльності. Це означає, наприклад, що вчителю до кінця початкової школи бажано закладати риси мотивації підліткового віку, а саме розширювати в учнів у молодшому шкільному віці самостійність у навчальній роботі, відпрацьовувати зіставлення ними різних способів навчальної роботи, заохочувати пошук нових способів своєї робіт, тим самим сприяти становленню основ навчально-пізнавальних мотивів, характерних для подальшого віку.
Висновок
Основне завдання даної контрольної роботи полягає в тому, щоб показати можливості формування мотивації навчання і дати загальні підходи та рекомендації для цього.
Виховання мотивації треба будувати не як «пристосування» до готівкових, сформованим у дитини рівням мотивації, а як переклад школярів до нових її форм, до більш зрілим способам регуляції свого навчального поведінки.
При формуванні мотивації необхідно враховувати відомості про окремі сторони мотиваційної сфери, їх проявах в різні віки. Поряд з цим ніколи не можна випускати з у...