="justify"> Вивчення психолого-педагогічної літератури показує, що велику роль у становленні та розвитку активних методів навчання внесли дослідження М.М. Бірштейн, В.Н. Буркова, А.А. Вербицького, С.Р. Гідрович, В.М. Єфімова, Р.Ф. Жукова, В.Ф. Комарова, В.І. Рабальского, А.М. Смолкіна, Т.П. Тимофіївського і т. Д.
Перш ніж розглядати активні методи навчання, вважаємо необхідних охарактеризувати основні поняття:
Метод - це поєднання способів і форм навчання, спрямованих на досягнення певної мети навчання. Таким чином, метод містить спосіб і характер організації пізнавальної діяльності учнів [33].
Метод навчання (від грец. ??????? - шлях) - процес взаємодії між навчальним (вчителем) і навчаються (учнями), в результаті якого відбувається передача і засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених змістом навчання.
Активні методи навчання - це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які спонукають їх до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не тільки педагог, але активні і навчаються (А.М. Смолкін) [35].
Активні методи навчання припускають використання такої системи методів, яка спрямована головним чином, не на виклад готових знань та їх відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знань в процесі активної пізнавальної діяльності.
Термін активні методи навчання або методи активного навчання (АМО або МАО) з'явився в літературі на початку 60-х років ХХ століття. Ю.Н. Ємельянов використовує його для характеристики особливої ??групи методів, що застосовуються в системі соціально-психологічного навчання і побудованих на використанні ряду соціально-психологічних ефектів і феноменів (ефекту групи, ефекту присутності та ін.). Разом з тим, активними є не методи, активним є саме навчання. Воно перестає носити репродуктивний характер і перетворюється на довільну внутрішньо детерміновану діяльність учнів з напрацювання і перетворенню власного досвіду і компетентності.
Базуються методи активного навчання на експериментально встановлених фактах: в пам'яті людини закарбовується (за інших рівних умов) до 90% того, що він робить, до 50% того, що він бачить, і тільки 10% того , що він чує.
Активні методи навчання, що є одним з найбільш перспективних шляхів вдосконалення підготовки фахівців на основі принципів проблемності і моделювання професійної діяльності, мають характерні особливості, що відрізняють їх від традиційного пасивно нав'язує навчання.
По-перше, активні методи навчання активізують мислення учнів. По-друге, активність учня методами активного навчання тривала і стійка. По-третє, активні методи навчання обслуговують самостійне прийняття студентами творчих за своїм змістом емоційно забарвлених і мотиваційно виправданих дій та рішень. По-четверте, який би з активних методів навчання не застосовувався, процес навчання в цих випадках має колективну основу (взаємодія з викладачем і з іншими студентами) і будується за певним алгоритмом. По-п'яте, активні методи навчання є інтенсивні методи, що підвищують результативність навчання не за рахунок збільшення обсягу переробляється інформації, а завдяки глибині й швидкості її переробки [6].
Активні методи навчання поділяються на дві великі групи: групові та індивідуальні, відзначає С.Н. Казначеєва. Групові методи застосовні одночасно до деякого числа учасників (групі), індивідуальні - до конкретної людини, який здійснює свою загальну, спеціальну, професійну чи іншу підготовку поза безпосереднього контакту з іншими учнями. [18]
Різні автори класифікують активні методи навчання за різними підставами, виділяючи різну кількість груп. На думку В.Я. Ляудис методи активного навчання можна розділити на три групи методів:
- методи програмованого навчання;
методи проблемного навчання;
методи інтерактивного (комунікативного) навчання.
Назва програмоване навчання від запозиченого з словника електронно-обчислювальної техніки терміна програма raquo ;, позначає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до заздалегідь запланованого результату. Основна мета програмованого навчання - поліпшення управління навчальним процесом. Біля витоків цього виду навчання стояли американські дидакти і психологи Н. Краузер, С. Пресси, Б. Скінер, у вітчизняній науці цими питаннями займалися Г.Л. Гальперін, Л.Н. Ланда, А.М. Матюшкін, Н.Ф. Тализіна та ін.
Особливості програмованого навчання полягають в наступному: навчальний матеріал поділяється на окремі порції, навчальний процес складається з послідовних кроків, що містять порцію знань і розумових дій по їх засвоєнню, кожен кро...