ів, отримані в результаті самостійної позааудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою. Дидактичні цілі семінарських занять полягають у поглибленні, систематизації, закріпленні знань, перетворенні їх на переконання; у перевірці знань; прищепленні умінь і навичок самостійної роботи з книгою; у розвитку культури мови, формуванні вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, відповідати на питання слухачів, слухати інших, задавати питання. Семінарські заняття тісно взаємопов'язані з лекціями, уроками вивчення нового навчального матеріалу і самостійною роботою студентів, і в цьому їх суттєва особливість. Навчальний матеріал семінарів чи не дублює матеріал, викладений викладачем на лекції та уроці, але зберігає тісний зв'язок з його принциповими положеннями. Керівна семінаром роль викладача проявляється в ретельному плануванні навчальної роботи, вичленуванні суттєвих питань для обговорення, в підборі літератури для самостійного вивчення, в управлінні процесом обговорення. Питання плану семінарського заняття повинні охоплювати основний матеріал теми і бути короткими, чіткими, зрозумілими всім учням. Залежно від способу проведення виділяють наступні види семінарів: семінар - бесіда - проводиться у формі розгорнутої бесіди за планом з коротким вступом і висновком викладача, передбачає підготовку до заняття студентів з питань плану семінару; семінар - заслуховування та обговорення доповідей і рефератів - припускає попередній розподіл питань між учнями та підготовку ними доповідей і рефератів; семінар-диспут - передбачає колективне обговорення, який або проблеми з метою встановлення шляхів її достовірного рішення. Підготовкою студентів до семінару керує викладач, який допомагає учням підготувати план виступу, навчає складанню конспектів статті, показує, як зробити виписки з тексту, знайти цитати для обгрунтування висновків і тверджень, сформулювати тези виступу, спостерігає за самостійною роботою, консультує студентів з інших питань.
Навчальна екскурсія - це організаційна форма навчання, що дозволяє вивчати різні предмети, явища і процеси на основі їх спостереження природних умовах, за допомогою екскурсії можна встановити безпосередній і більш дієву зв'язок навчання з життям, наочніше показати особливості купується спеціальності. Екскурсії розвивають пізнавальні здібності студентів: увага, сприйняття, спостережливість, мислення, уява. Сильний вплив екскурсії надають на емоційну сферу. Залежно від місця в навчальному процесі розрізняють екскурсії: ввідні - проводяться з метою спостережень або збору матеріалу, необхідного для використання на уроках; поточні (інформаційні) - проведені одночасно з вивченням навчального матеріалу на навчальних заняттях з метою більш поглибленого і грунтовного розгляду окремих питань; заключні - для повторення вивченого раніше матеріалу, систематизації знань. Для того щоб екскурсія досягла цілей, викладач повинен ретельно її підготувати: визначити завдання і зміст екскурсії, вибрати об'єкт її проведення, відвідати його, намічає етапи роботи студентів у ході екскурсії, складає перелік спостережень і список матеріалів, які слід зібрати, підбирає необхідне оснащення і обладнання, розподіляє час по етапах екскурсії. Перед екскурсією студенти отримують завдання, в яких вказується, які спостереження повинен провести кожен учень, на які питання слід самостійно знайти відповіді, в якій формі зібрати матеріали, до якого терміну підготувати звіт про екскурсій.
Самостійна позааудиторна робота - являють собою логічне продовження аудиторних занять, проводяться за завданням викладача, який інструктує студентів і встановлює терміни виконання завдання. Режим роботи вибирає сам навчається в залежності від своїх здібностей і конкретних умов. Дидактичні цілі самостійних позааудиторних робіт: - закріплення поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час позааудиторних занять, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;- Формування загальнотрудових і професійних умінь; формування вмінь і навичок самостійної розумової праці;- Мотивування регулярної цілеспрямованої роботи з освоєння спеціальності;- Розвиток самостійності мислення;- Формування переконаності, вольових рис характеру, здібності самоорганізації;-овладеніе технологічним навчальним інструментом. Педагогічне керівництво позааудиторної самостійною роботою полягає в тому, щоб правильно визначити її обсяг і зміст.
Лабораторне заняття - форма організації навчання, коли студенти за завданням і під керівництвом викладача виконують одну або декілька лабораторних робіт. Основні дидактичні цілі лабораторних робіт - експериментальне підтвердження вивчених теоретичних положень експериментальна перевірка формул, розрахунків; ознайомлення, методикою проведення експериментів, досліджень. Відповідно до дидактичними цілями визначається і зміст лабораторних робіт: встановлення і вивчення властивостей речовин...