.
Підвищення рівня фізичної підготовленості в процесі ОЕР стало, на нашу думку, наслідком поліпшення як мотиваційних установок, так і фізичного розвитку.
З даних таблиць (3 і 4) бачимо, що фізична підготовленість учнів експериментальної групи значно вище в процентному співвідношенні приросту, ніж контрольної групи.
Характерною особливістю стало те, що наприкінці ОЕР молодші школярі експериментальної групи могли аналізувати і оцінювати свій стан під час занять фізичними вправами, застосовувати доступні оздоровчі методики (релаксація, дихальна гімнастика, звуко-рухова гімнастика) самооздоровлення. Діти контрольної групи важко було у оцінці свого фізичного стану, а несформовані навички самооздоровлення негативно позначилися як на фізичному розвитку, так і на фізичної підготовленості.
Таблиця 6
Середнє значення (М ± ш) та приріст результатів рівня мотиваційних установок на початку і в кінці ОЕР учнів експериментальної та контрольної груп
№М ± тПрірост,% наприкінці концеЕГ2,2 ± 0,082,6 ± 0,0416,7КГ2,0 ± 0,072,2 ± 0,079,5
Таким чином, отримані результати ОЕР свідчать про ефективність розробленої системи фізкультурно-оздоровчих * заходів молодших школярів в умовах здоровьеоріентірованного процесу фізичного виховання, яка виразилася в позитивному впливі як на фізичну підготовленість, так на формування мотиваційних установок і фізичне розвиток дітей.
Таблиця 7
Результати дослідження фізичної підготовленості учнів інтегрованого класу на початку і в кінці експерименту
№Тести Групи di _ХS d tР Дівчатка 1Бег 30м, сек. У начале7,9В конце1, 33 6,60,4835,8 lt; 0,052Челночний біг 3х10м, секвею начале11,5В конце1,889,60,6240,3 lt; 0,053Прижок у довжину з місця, СмВ начале147В конце0, 191662,57168 lt; 0,054Подтягіваніе на низькій перекладині з положення лежачи, кол-во Хіба начале36В конце1370,71135,5 lt; 0,055Под'ем тулуба з положення лежачи на спині за 30 сек, кол-во Хіба начале23В конце4,66281,938,3 lt; 0,05Мальчікі 1Бег 30 , сек. У начале7,2В конце0,785,90,1153,4 lt; 0,052Челночний біг 3х10м, секвею начале10,7В конце1,459,20,6338 lt; 0,053Прижок у довжину з місця, СмВ начале179В конце0,131925,394,2 lt; 0,054Подтягіваніе на високій перекладині з вису, кол-во Хіба начале3В конце2,7560,3544,6 lt; 0,055Под'ем тулуба з положення лежачи на спині за 30 сек, кол-во Хіба начале22В конце5,5281,3255,2 lt; 0,05
Висновок
Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої нами гіпотези. Проблема формування здоровьесбережения школярів є одним із пріоритетних напрямків фізкультурної освіти, і шляхи її вирішення ми бачимо в організації системного підходу до здоровьесбереженія у процесі фізичного виховання.
Отримані результати дослідно - експериментальної роботи, обгрунтований комплекс педагогічних і психологічних методів дослідження, підтвердили ефективність використання системи фізкультурно-оздоровчих заходів молодших школярів у здоровьеоріентірованном процесі фізичного виховання. На це вказують як результати діагностики рівня мотиваційних установок, так і показники фізичної підготовленості учнів експериментальної та контрольної груп. Системний підхід у вирішенні завдань здоровьеформірованія молодших школярів, використання визначених і позаурочних форм фізкультурної діяльності забезпечили ефективні умови для формування навичок самооздоровлення, які надали позитивний вплив, як на розвиток фізичних якостей так і сформованість мотиваційних установок. Учитель в оновлюється школі повинен вміти не тільки забезпечувати умови для розвитку особистості, робити цей процес творчим і керованим, але й навчати всього цього самих учнів, формувати у них усвідомлене ставлення до збереження та зміцнення свого здоров'я.
Висновки
Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки:
1. Аналіз теоретичної літератури з проблеми здоровьесбережения школярів і масової практики фізичного виховання в освітніх установах показав, що фізичне виховання зводиться лише до розвитку фізичних кондиційних здібностей учнів (спритності, сили, гнучкості і т.д.) і компенсації недостатньої рухової активності, тим самим не створюються передумови для формування усвідомленого ставлення учнів до свого здоров'я та ведення здорового способу життя як норми.
2. У здоровьеоріентірованном процесі фізичного виховання провідна роль відводиться уроку фізичної культури, де педагог-наставник повинен цілеспрямовано створювати такі умови навчання, в яких кожен учень може стати суб'єктом свого розви...