ьні компоненти психомоторних здібностей, а саме: психічний і моторний компоненти. III рівень включає в себе групові компоненти: психічний, сенсорний, моторний і енергетичний. На II рівні групові компоненти розчленовуються на спеціальні компоненти, які включають, у Зокрема, в психічний компонент: мислення, пам'ять, увагу і вольове зусилля; в сенсорний: розрізняльну чутливість рухів і рухову пам'ять, а також швидкість реагування і координацію рухів. Моторний компонент, у свою чергу, включає швидкість реагування, координацію рухів і працездатність м'язової системи. Енергетичний компонент включає наступні компоненти: працездатність серцево-судинної, м'язової і дихальної систем.
Перший рівень включає широкий арсенал психофізіологічних задатків, кожен з яких може входити до складу різних спеціальних компонентів. У дослідженнях (В.П. Озеров, 1998 і ін) підтвердили, що саме II і частково I рівень психомоторних здібностей є ядром загальних (складних) психомоторних здібностей. Було доведено, що розпізнавальна чутливість людини по основними параметрами управління рухом (час, простір і зусилля) може розглядатися теж як складна психомоторна здатність, яка включає в себе ряд більш простих компонентів:
1) запам'ятовування попередньої еталонної величини на основі кинестетической чутливості і концентрації нервових процес-сов;
2) відтворення попереднього зразка на підставі точності рухової пам'яті за окремим параметру руху, який спирається на збереження рухового образу, концентрацію і баланс нервових процесів;
3) дифференцировочного чутливість при мінімальному збільшенні попередньої величини (еталона), яка залежить від сензитивности психіки і кінестетичного апарату;
4) абсолютна чутливість, про яку можна судити, якщо розділити заданий інтервал розрізнення (10 кг або 10 см) на кількість правильно побудованих ступенів, що, ймовірно, залежить від концентрації нервових процесів і чутливості конкретного кінестетичного аналізатора;
5) активність і наполегливість, яка може визначатися кількістю дифференцировочного ступенів незалежно від того, були вони правильні або помилкові.
Як видно з цього прикладу, запропонована схема структури психомоторних здібностей дозволяє будь-який, навіть спеціальний компонент здібностей розкласти на ряд основоположних психофізіологічних компонентів психомоторних здібностей.
Таким чином:
1. Психомоторні здібності є ядром рухових здібностей, виступаючи як їх когнітивно-моторний компонент, що включає сенсомоторні, перцептивні, інтелектуальні та нейродинамические особливості, реалізовані як на довільному, так і на мимовільному рівні самоконтролю та саморегуляції рухів.
2. Психомоторні здібності найбільш виразно проявляються в таких елементах, як тонка различительная (дифференцировочного) чутливість до основних параметрів і модальностям руху, стійке збереження в пам'яті образів рухів, оперативність і точність сенсорного і перцептивного самоконтролю, а також надійність його функціонування в ускладнюються умовах рухової діяльності.
3. Психомоторні здатності ефективно формуються у школярів, студентів і спортсменів з допомогою спеціально розроблених методичних прийомів (довільність управління, поетапність, ігрової та-змагальний метод) і комплексу психомоторних вправ (усвідомлення величини основних параметрів рухів, рухливі ігри, ігри-завдання, вправи-тести). Вони сприяють більшому зростанню технічної ефективності в оволодінні складними руховими навичками з порівнянні з традиційними методами фізичного виховання. Принципове подібність цих прийомів на різних вікових етапах підкреслює єдність процесу безперервного розвитку психомоторних здібностей (В.П.Озеров, 1989, 1993). br/>
1.5. Âîçðà ñòГûå îñîáåГГîñòè ðà çâèòèÿ ïñèõîìîòîðГûõ ñïîñîáГîñòåé
ÏñèõîìîòîðГûå ñïîñîáГîñòè äåòåé ïðåòåðïåâà þò âåñüìà çГГ Г· èòåëüГûå èçìåГГҐГГЁГї ïîä âëèÿГГЁГҐГ¬ ГҐГ±ГІГҐГ±ГІГўГҐГГîãî ðà çâèòèÿ, ôèçè Г· åñêîãî âîñïèòà ГГЁГї ГЁ ñïîðòèâГîé òðåГèðîâêè. Г— òîáû ГЇГ®ГГїГІГј õà ðà êòåð ГЁ ГЄГ Г· ГҐГ±ГІГўГ® ГЅГІГЁГµ èçìåГГҐГГЁГ©, Гåîáõîäèìî ГіГІГ® Г· ГГЁГІГј Гў ýêñïåðèìåГГІГҐ îñîáåГГîñòè ðà çâèòèÿ äåòåé ГЁ ïîäðîñòêîâ.
Èñõîäÿ ГЁГ§ âîççðåГГЁГї Гà ðà çâèòèå Г· åëîâåêà ñëåäóåò ïîëà ãà òü, Г· ГІГ® ïñèõè Г· åñêîå ГЁ ôèçè Г· åñêîå (ÌîòîðГîå) ðà çâèòèå âçà èìîñâÿçà ГГ». ГЋГ¤ГГ ГЄГ® Гåëüçÿ ïîëà ãà òü, Г· ГІГ® ГЅГІГЁ ïîêà çà òåëè èìåþò îäèГà êîâóþ ñâÿçü ГўГ® ГўГ±ГҐГµ âîçðà ñòГûõ ïåðèîäà õ. Г‘ âîçðà ñòîì ñâÿçà ГГ® ГГҐ òîëüêî ðà çâèòèå âîçìîæГîñòåé ГўГ±ГҐГµ Г±ГЁГ±ГІГҐ...