мислення.
7. Особливості уяви дітей з порушенням cлуxa
Особливості уяви дітей з порушенням слуху обумовлені уповільненим формуванням їх словесної мови і абстрактного мислення. Хоча зорові образи глухих дітей досить повноцінні, в той же час спостерігаються труднощі відволікання від конкретних ситуацій, труднощі творчої переробки наявних уявлень, створення нових образів.
У процесі відтворює уяви виявляються у нечуючих дітей порушення просторових відносин між об'єктами, розташування об'єктів в малюнках дітей щодо один одного виявляється спотвореним, що не відповідає опису. Перш за все, це пояснюється недорозвиненням мови нечуючих дітей, невмінням перебудовувати наявні в своєму минулому досвіді уявлень у відповідності зі словесним описом.
В результаті багатьма дітьми в малюнки до текстів вносяться об'єкти, знайомі з минулого життєвого досвіду, але не відповідні тексту.
У зв'язку зі спрощеним розумінням текстів спостерігаються труднощі виділення істотного, головного в зображенні ситуації, часто на перший план виступають деталі, виникають недостатньо узагальнені образи.
Бідність і недостатня узагальненість наявних уявлень, недостатня свобода оперування ними призводить до повторення глухими дітьми молодшого шкільного віку в ігрових ситуаціях баченого раніше майже без змін.
Основні труднощі виявляються у створенні глухими школярами образів далекого минулого, історичних подій.
Творча уява нечуючих розвивається зі значним своєрідністю, що виражається в труднощах реконструкції словесних текстів, відволікання від конкретних ситуацій, труднощі розуміння образних виразів.
Відзначається невміння виконувати заміни об'єктів, описаних в тексті, у відповідності з їх глибинним змістом. У переважній більшості випадків також заміни здійснюються за зовнішніми ознаками, зміни в ситуацію, як правило, не вносяться.
Значні труднощі відчувають глухі школярі при необхідності уявити ситуації зі звучними об'єктами, що відображається в мінімальному числі висловлювань про що звучать об'єктах.
Недорозвинення словесної мови і словесно-логічного мислення призводить до великих труднощів відволікання від конкретного змісту метафор, прислів'їв, образних виразів, які глухі школярі в більшості випадків розуміють і передають буквально. Творче переосмислення матеріалу і створення на цій основі нових образів уяви досягається нечуючими з працею.
У своїх творах, листах глухі школярі спираються, переважно, на образи пам'яті, елементи вигадки займає в них менше місце.
Здатність за допомогою уяви проникати у внутрішній світ іншої людини формується у глухих школярів пізніше, ніж у чують.
Негативно позначається на розвитку уяви збіднення сенсорного досвіду дитини у зв'язку з порушенням діяльності слухового аналізатора, а також недостатня сформованість в здатності до переконструірованію, комбінуванню цього досвіду.