ється вивченню індивідуальних особливостей учнів, і виділенню груп за інтересами. Вибираються командири груп, формується актив класу. Кожен учень отримує свою сферу діяльності, і на нього покладається відповідальність за її виконання. Мета роботи з педагогічним колективом на цьому етапі - домогтися, щоб вчителі не брали на себе функції учнів. При участю класного керівника учні самі планують свою діяльність, організують її виконання, аналізують свої результати.
В актив класу входять найбільш організовані, відповідальні, креативні та цілеспрямовані учні:
Голова - очолює діяльність активу, відвідує збори голів, дізнається там і приносить у клас свіжу інформацію про найближчі загальношкільних КТД, планує і організовує діяльність класного активу;
Староста - здійснює функції регулювання та контролю основної урочної і позаурочної діяльності класу (відвідування уроків, чергування та ін);
Навчальний сектор - щотижня перевіряє щоденники учнів (акуратність ведення, записи домашніх завдань, підпис батьків і ін);
Трудовий сектор - організовує і планує чергування по класу, генеральні прибирання класу і пришкільній території;
Культмасовий сектор - планує і організовує класні заходи, концерти і т.д.;
Інформаційний сектор - планує і організовує участь класу в шкільній газеті, надає цікаву інформацію в класний куточок, вітає з святами та днем ​​народження і т.д.;
Спортивний сектор - планує і організовує участь класу у всіх видах спортивних шкільних змагань, участь у туристичному зльоті, спортивному святі;
Редколегія - планує і організовує участь класу у всіх видах оформлювальної діяльності: випусках стінгазет, рекламних плакатів, оформленні класу до свят та ін
Колективна діяльність учнів у рамках учнівського самоврядування спрямована не тільки на реалізацію конкретних завдань і доручень, що замикаються в рамках класного колективу, а й на досягнення загальношкільних завдань і перспектив. (14)
В
Висновок
У процесі розробки та реалізації модельних уявлень про виховній системі класу особливу значення має визначення ключової ідеї задуму системи. Ця ідея є своєрідним внутрішнім стрижнем системи, навколо якого формуються всі інші уявлення сообщества дітей і дорослих: про цілі, перспективи та принципи організації виховного процесу та життя в класі, про зміст, формах і методах спільної діяльності, про побудову спілкування та відносин у класному колективі. Виховання без мети не буває, так як сутнісними характеристиками цього процесу є доцільність, цілеспрямованість, цілеспрямованість. Успішно працюють класні керівники визначають, як правило, не лише головний цільовий орієнтир виховної діяльності, а й сукупність завдань, вирішення яких гарантує досягнення поставленої мети.
На шляху до досягнення цільових орієнтирів і перспектив відбуваються зміни в життєдіяльност...